програма, за допомогою якої комп'ютерна система отримує доступ до певного приладу чи частини апаратного забезпечення.

поняття або концепція, яка використовуються для введення-виведення інформації з метою стандартизації доступу до програмного та апаратного забезпечення.

частина основної пам'яті комп'ютерної системи, яка включає в себе всі можливі адреса для  виконання обчислень сутностей (процесів, пристроїв, серверів, файлів, тощо).

програмований спосіб, за допомогою якого комп'ютерна система надсилає запит на  обслуговування (виконання).

комплекс програм, який управляє апаратними компонентами комп'ютерної системи та забезпечує взаємодію між користувачем та прикладними програмами.