стратегія як процес

стратегія як абстрактно-нормативне вираження напряму досягнення нової абстрактної мети спільними зусиллями представників тієї чи іншої спільноти

ототожнення стратегії і стратегічного плану дій

запровадження процедур прийняття рішень щодо ефективного використання ресурсного забезпечення органу державної влади

ухвалення рішення щодо організаційної структури, відповідно до чого з’ясовується її відповідність критеріям реалізації прийнятої стратегії

детальне вивчення органом державної влади поточної ситуації, середовища, цілей і розроблених стратегій, що дозволяє з’ясувати сутність певної організаційної мети, вироблених стратегій, їх коректності, узгодженості та відповідності управлінській ситуації

розроблення сценарного плану проведення змін, аби уникнути певних суперечностей у реалізації конкретної організаційної та функціональної стратегії

перегляд та корегування програми реалізації стратегії, аби вона була максимально адаптованою до потреб та інтересів суспільства

здатність громадської думки й управлінського істеблішменту сприймати аргументацію стратегічного характеру

рівень дієвості каналів зворотного зв’язку, тобто наявність механізму адекватної зміни стратегічних планів з урахуванням мінливих обставин

специфіка механізму збирання й передачі інформації в середовищі стратегічної спільноти

всі відповіді вірні

встановленні показників для наступного контролю та змушує керівника чіткіше визначати завдання і політичні установки

становленні керівника більш підготовленого до раптових змін

заохоченні керівників мислити перспективно та веде до більш чіткої координації зусиль

наочній демонстрації взаємозв’язки управління й обов’язку всіх посадових осіб

всі відповіді вірні