Add to Chrome
Мовна норма – це
сукупність усталених мовних зворотів
національно специфічні правила мовної поведінки, що реалізуються системою стійких висловів
сукупність загальновизнаних мовних засобів, що закріплюються у процесі комунікації, є правильними й обов’язковими для всіх мовців
удосконалена, регламентована форма національної мови, що має певні норми у граматиці, лексиці, вимові, наголошуванні
Державна мова – це
мова більшості корінного населення, яка закріплена традицією та законодавством
унормована форма загальнонародної мови, яка існує в усному та писемному різновидах
універсальний засіб спілкування
національна мова українського народу
Цілеспрямоване, свідоме, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети та обставин спілкування – це
культура поведінки
культура особистості
культура мови
культура мовлення
Мова української юриспруденції – це
функціональний різновид літературної мови, що має відповідні стилістичні та структурно-жанрові риси, зумовлені специфікою правової сфери.
особливий різновид літературної мови, яким послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні
сукупність мовних засобів, зумовлених метою спілкування та комунікативно-професійними потребами
сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи