...виникає прибл. у 20 % пацієнтів, що перебувають у відділенні інтенсивної терапії. 

...може бути виявлений з високою точністю на підставі показників кров'яного тиску та частоти серцебиття. 

...має бути діагностований за допомогою валідованого методу скринінгу. 

...з більшою

ймовірністю може виникнути у пацієнтів, які перенесли хірургічне втручання.

Спроби спонтанного дихання (SBT) повинні завжди проводитися одночасно зі спробами спонтанного пробудження (SAT).

При делірії, викликаному алкогольною абстиненцією, слід за можливості уникати прийому бензодіазепінів.

Прийом опіатів не сприяє виникненню делірія.

Немедикаментозні заходи не є ефективною опцією при лікуванні делірія.

Заходи, спрямовані на реорієнтацію пацієнта – як-от залучення членів родини або дотримання режиму дня і ночі – є ключовими запоруками успіху при профілактиці делірія.

Після того, як у пацієнта було вперше діагностовано делірій, необхідно починати лікування з медикаментозної терапії.

Пацієнт демонструє яскраво виражену больову симптоматику (NRS 7) і регулярно вимагає морфіну в якості знеболювальної терапії.

Активний і збуджений пацієнт, який потребує інтенсивного догляду.

Готовий до співпраці пацієнт з ясною свідомістю і чіткою орієнтацією. Психотерапевтичні заходи сприймаються з великим ентузіазмом.

Втомлений пацієнт, який часто засинає. Симптоми делірія не завжди добре розпізнаються.

Агресивний, неспокійний пацієнт з тахікардією, гіпотонією та все частішими нападами холодного поту.

Цифрова рейтингова шкала болю з візуалізацією (NRS-V) служить надійним вимірювальним інструментом для оцінки інтенсивності болю у пацієнтів з делірієм. 

Контрольований самим пацієнтом прийом знеболювальних препаратів у жодному разі не повинен застосовуватися у пацієнтів, що потребують інтенсивної терапії. 

Біль не є незалежним фактором ризику для розвитку делірія. 

При визначенні інтенсивності болю слід передусім брати до уваги об'єктивну оцінку больових відчуттів, а не суб'єктивну оцінку пацієнта.

Дієвим тестовим інструментом для визначення ступеня болю у пацієнтів, під'єднаних до апарату ШВЛ, є Поведінкова шкала болю (BPS). 

Порушення концентрації уваги

Неспокійний стан, збудження

Гостро виражені симптоми розладу в абдомінальній ділянці 

Порушення сприйняття

Перепади настрою (агресивність, пасивність)

Пропофол, мідазолам

Рокуроній, цисатракурій і панкуроній

Гепарин і норадреналін

Цефазолін, меропенем

Морфін, фентаніл, кетамін

Тривалий прийом антихолінергічних препаратів

Астенія

Проживання однієї або декількох тварин у домі

Похилий вік

Періоди тверезості

Річмондська шкала ажітації-седації (RASS)

Метод оцінки сплутаності свідомості для відділення реанімації та інтенсивної терапії (CAM-ICU)

Шкала седації Рамсея 

Поведінкова шкала болю (BPS)

Цифрова рейтингова шкала болю

Причина делірія не має суттєвого значення для подальшої терапії.

Діагностування делірія може бути доручено лише співробітникам відділення реанімації та інтенсивної терапії, які пройшли спеціальне навчання.

Тривалість делірія жодним чином не впливає на результати лікування.

Вимірювання глибини наркозу не є адекватним методом для профілактики делірія.

При індексі RASS вище -4 можна застосовувати CAM-ICU в якості валідованого методу скринінгу.

Глибину седації пацієнта потрібно збільшити, інакше синхронізація з апаратом штучної вентиляції легень, скоріше за все, невдовзі стане неможливою. 

У пацієнта спостерігається гіпоактивний делірій.

Глибина седації відповідає загальноприйнятому, рекомендованому цільовому діапазону. 

Глибину седації необхідно й далі зменшувати.