Багато вчинків, слів і рішень я здійснюю під впливом настрою. А потім жалкую, або навпаки, радію з того, що в ту хвилину так учинив / учинила.

Я ─ майстер самокопання: щось скажу / зроблю, а потім півдня, а то й тиждень хвилююся через це, прораховуючи кращі варіанти, які, звичайно, вже просто не актуальні, адже дія відбулася.

Я почуваюся розгубленим / розгубленою та невпевненим / невпевненою, коли маю розпочати розмову з симпатичною незнайомою особою протилежної статі.

Більшість часу я відчуваю себе нещасною людиною. 

Якщо в мене буде можливість учитися в кращому вищому навчальному закладі на бюджеті, а потім за допомогою зв'язків чи батьків, чи родичів не відпрацьовувати державі 3 роки в селі чи передмісті ─ я цим шансом скористаюся.

Мене можна описати, як людину, яка реагує миттєво, думає швидко, активна й жвава.

Навіть не думайте зі мною сперечатися, адже я буду шукати шляхи, аби перемогти в суперечці: якщо не фактами, то в якийсь інший хитрий спосіб, але перемога, найчастіше, буде за мною.

На запитання, чи часто в мене змінюється настрій", я можу відповісти метафорично: "ви американські гірки бачили?" Ну ото якось десь про мій настрій.

Я не можу людям сказати "Ні" - мені складно відмовити їм у проханні.

Якщо мене про щось запитають, я, як правило, швидко знаходжу відповідь.