Мені часто здається, що я в чомусь винен / винна. Щось не так сказав / сказала. Чи зробив / зробила.

Якщо хтось підвищує на мене голос, я відповідаю ще гучніше. Нема чого на мене кричати!

У мене, ну ду-у-уже маленьке коло друзів.

Я не знаю, чому так відбувається, але в мене часто бувають дні енергетичного підйому, коли все добре й швидко складається, й так само часто бувають дні, коли мені взагалі нічого не хочеться робити, немає й натяку на інтерес.

Можу сказати, що в мене гарна уява, я вмію мріяти, щось уявляти, і мені це дуже подобається.

Серед моїх друзів і знайомих є багато різних людей, з різними характерами й уподобаннями.

Я постійно приховую свої справжні думки від інших.

Кажуть, мене дуже легко образити. О’кей, трохи є. Але насправді я просто дуже чутлива людина, тому зі мною треба інакше.

Я краще подивлюся фільм, аніж піду гуляти з друзями.

Я ─ майстер самокопання: щось скажу / зроблю, а потім півдня, а то й тиждень хвилююся через це, прораховуючи кращі варіанти, які, звичайно, вже просто не актуальні, адже дія відбулася.