Хвора М., 32 років,

скаржиться на слабкість у м'язах, періодичні судоми, приступи різкої загальної

слабкості,  поліурію, ніктурію підвищення

АТ. 

Тони серця  приглушені, акцент

II тону над аортою, ат - 170/100

мм рт. ст., набряків не має. 

У крові: калій - 3,0 ммоль/л, глюкоза - 5,3

ммоль/л. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, білок - 0,066 г/л Л -

3-5 в п.з. Визначається гіпоізостенурія. 

Який з наступних діагнозів можливий у

хворої?

Хлопчика

7 років госпіталізовано в стаціонар у зв”язку зі скаргами батьків на

прискорений фізичний та перечасний статевий розвиток. Після обстеження

встановлено діагноз адреногенітального синдрому, вірильної форми. Що

призначають для замісної терапії?

Лікар-ендокринолог

був терміново викликаний в урологічне відділення до хворого М., 46 років, який

поступив з приступом ниркової кольки. Під час інструментального обстеження

хворий втратив свідомість. АТ знизився до 40/20 мм рт. ст. В анамнезі тривалий

(6 років) прийом глюкокортикоїдів у зв'язку з ревматоїдним артритом. Припинив

прийом глюкокортикоїдів 3 дні тому. Об'єктивно: загальмований, тони серця

глухі, пульс - 100/хв., слабкого наповнення, ритміч­ний. Легені та органи

черевної порожнини без особливостей. Яка найбільш  вірогідна патологія зумовила таку клінічну

картину?

У

хворої, 27 років, з задовільно компенсованим цукровим діабетом типу 1 з'явились

часті гіпоглікемії, нудота, розлади кишечника, гіперпігментація шкіри, АТ

зменшився до 80/50 мм рт. ст., наростає анемія, НЬ -105 г/л. Чим може бути

зумовлене зниження тиску?

Які із

клінічних ознак не

В діагностиці хромаффіном використовують слідуючі

функціональні проби,

крім:

Які лікарські препарати не

використовуються в лікуванні

В чому полягає суть псевдогіпоальдостеронізму?

Які із ведучих клінічних ознак

можуть свідчити про

первинний гіперальдостеронізм?

Для синдрому Кона характерна: