цифри й статистика

суворий тон

гарні слова

не реагувати

ніяк

продовжувати

читати конспект

спробувати

перейти до живого слова

насварити

слухачів

тримати в

пам'яті основні завдання бесіди і поступово доводити їх до відома

співрозмовника

пов'язувати

факти і деталі, уникаючи при цьому двозначності, плутанини, непороз

стежити за

тим, щоб у ході бесіди чергувалися «злети», коли від співрозмовника вимагається

максимальна концентрація, і «спади», що використовуються для перепочинку і

закріплення думок й асоціацій у співрозмовника

рух аудиторією

монотонність

смішні жарти

жести

контрольні запитання

відкриті запитання

вступні запитання

закриті запитання

початок бесіди; передавання

інформації; аргументування; спросту­вання доказів співрозмовника; ухвалення

рішень

встановлення

контакту зі співрозмовником; створення приємної атмосфери для бесіди;

привернення уваги до предмета співбесіди; пробуд­ження інтересу до бесіди;

перехоплення ініціативи (у разі потреби)

предмет

бесіди; коло питань, що доцільно обговорити; основні намі­ри, що їх необхідно

здійснити

н

і, якщо жарт виявиться невдалим, мовцю буде соромно

лише для зближення з аудиторією

н

іколи, це

відволікає

т

ак, це

корисно для кращого запам’ятовування важкого матеріалу

на занадто радісний вираз обличчя

н

а кам’яний вираз обличчя, постійні гримаси та сердиті

погляди

на зоровий контакт

на питання до них від доповідача

на емоційні запитання відповідати

коротко

голосно й

експресивно доводити власну позицію

краще не

відповідати на складні запитання, якщо не маєте конкретної відповіді

л

ише з тими, хто сидить попереду або в центрі

аудиторії

і

з усією

аудиторією

л

ише з тими,

хто сидить на останніх рядах

і

з певними

групами людей в аудиторії