виведення  військ Антанти з Китаю

не визнавати рішень Паризької конференції

проведення мобілізації для відсічі Японії

політики "відчинених дверей"

звільнення прояпонських чиновників

підпал японських представництв

бойкотувати японські товари

виведення японських військ з Китаю

Більшість населення була не задоволена умовами Версальського миру і мала антиреспубліканські настрої

Економічна криза:

• промислове виробництво скоротилося на 44%;

• кількість безробітних досягла 4,5 млн чол.;

• реальна заробітна плата знизилася на 25-40%

Відсутність єдності серед партій “веймарської коаліції”

геніальність А. Гітлера

Неспроможність правлячих кіл Німеччини керувати країною парламентськими методами

євреям не дозволялося викладати у вищих навчальних закладах і займати вчені посади

переслідування євреїв

євреїв не призивали в армію

євреям заборонялося одружуватися з представниками, “чистої італійської раси”

єврейські діти не повинні були навчатися в окремих класах тощо

фашизм

лібералізм

нацизм

сталінізм (комунізм)

консерватизм

Було розроблено расову теорію, в якій розглядалися всі народи світу. В нижній частині расової таблиці знаходилися євреї, цигани, негри, які в першу чергу підлягали винищенню

Всіх циган- викладачів університетів було переведено на нищі посади

У концтаборах нацисти знищували противників фашистського режиму, насамперед євреїв.

У Німеччині було винищено понад 500 тис. євреїв.

У Німеччині відбувалися масові єврейські погроми, особливо у 1938-1939 pp.:

• 9-10 листопада 1938 р. — єврейський погром — “кришталева ніч”. Було пограбовано єврейські магазини, синагоги, цвинтарі. Сотні євреїв загинули, а 30 тис. було відправлено в концтабори.

Євреї в Німеччині були позбавлені громадянських прав.

Їх виганяли з державних установ, наукових закладів і університетів.

У наукових установах звільнено 2 тис. вчених, у тому числі 8 лауреатів Нобелівської премії.

За 12 років  нацизму через концтабори, які називали “фабриками смерті”, пройшло близько 18 млн чол. в Німеччині й окупованих країнах , із яких 11 млн було вбито (серед них 6 млн євреїв).

У Німеччині відбувалися масові негритянські погроми, особливо у 1938-1939 pp.:

• 9-10 листопада 1938 р. — єврейський погром — “кришталева ніч”. Було пограбовано єврейські магазини, синагоги, цвинтарі. Сотні євреїв загинули, а 30 тис. було відправлено в концтабори.

Була проведена чистка державного апарату від демократів і євреїв

Були розпущені партії, а їхнє майно конфісковано

У 1934 р. після смерті президента Гінденбурга його повноваження були передані  Б. Муссоліні  довічно.

23 березня 1933 р. був виданий фашистський закон про виведення фашистського уряду з-під контролю парламенту

Створено державну таємну поліцію — гестапо, яке стало організатором численних концтаборів

бажання зламати опір колективізації українського селянства

страшна, невідома хвороба ( COVID- 1932 ?)

посуха, неврожай

необхідність дешевих коштів для індустріалізації

нереальними були плани хлібозаготівель

Був відсутній матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювалася позаекономічними засобами, головним чином розгортанням "соціалістичного змагання"

Було взято курс на мілітаризацію промисловості.

 Індустріалізація призвела до зростання міст, де ліквідовані житлова і продовольча проблеми.

Індустріалізація призвела до підриву розвитку легкої і харчової промисловості, сільського господарства, що суттєво вплинуло на добробут населення.

Надвисокі темпи індустріалізації призводили до безладдя, аварій, бракоробства.

Вилучення коштів із сільського господарства, пограбування і поневолення села.

Держава збільшувала випуск спиртних напоїв.

Позики коштів у "багатих країн"

Збільшувався вивіз за кордон за низькими цінами нафти, лісу, хліба, хутра. Держава продавала за кордон твори мистецтва.

Внутрішні позики “під контролем громадських організацій”, тобто примусові.

Заможні селяни почали їздити за кордон

Значного поширення набули товарно-грошові відносини.

Покращилися умови життя та праці робітників і селян.

Успішно відбудовувалася промисловість. У 1927 р. промислове виробництво перевищило рівень 1913 р.

Нова економічна політика дала змогу швидко подолати економічну кризу і відбудувати зруйноване громадянською війною господарство.

Введення продподатку стимулювало зростання виробництва сільськогосподарської продукції:

• розширилися посівні площі;

• збільшилося поголів’я худоби.

збільшилась кількість великих підприємств- гігантів