Ціна війни. Основні результати та наслідки війни для України й українського народу:

А -  у цій війні Україна втратила близько 8 млн осіб, п’яту частину населення;

Б - понад 10 млн мешканців залишилися без даху над головою; 

В - було зруйновано близько 700 міст, 30 тис. сіл, понад 16 тис. промислових підприємств; 

Г - матеріальні збитки становили 42 % від усіх збитків СРСР; 

Д - у цій війні Україна втратила близько 5 млн осіб, п’яту частину населення;

Е - матеріальні збитки становили 32 % від усіх збитків СРСР

Польсько-український конфлікт. Причини:

 А -  національна політика Польщі на західноукраїнських землях;

 Б - відмова польського емігрантського уряду визнати ідею незалежності України, співробітничати у боротьбі проти спільного ворога — Німеччини;

 В - провокації з боку гітлерівців і радянських партизанів;

 Г -  політика Ю. Пілсудського в роки війни

 Народи, які в 1944 р. було виселено з Криму:

• А вірмени
• Б греки
• В кримські татари
• Г німці
• Д караїми

Місце і час найбільшої поразки Червоної армії на території України, де потрапило у полон 665 тис. радянських воїнів:

• А поразка військ Південно-Західного фронту під Києвом восени 1941 р.
• Б поразка військ Південно-Західного фронту під Харковом весною 1942 р.
• В поразка військ Південного фронту під Уманню літом 1941 р.
• Г поразка військ Кримського фронту під Керчю весною 1942 р.

Причина кращої підготовки до війни підпілля ОУН, ніж радянського підпілля та партизанського руху:

• А  - керівництво ОУН готувалося до збройної боротьби при підтримці німецького командування, а СРСР до війни майже не готувався.
• Б  - керівництво ОУН налагодило зв’язки з Великою Британією та Францією, отримавши від них серйозну допомогу, а СРСР війну очікував значно пізніше.
• В  - ОУН пов’язувала надії на відродження незалежності з війною, а тому активно до неї готувалася, а СРСР розраховував на ведення війни на чужій території.
• Г  - ОУН до війни створила опорні пункти по всій Україні, а керівництво СРСР вважало, що при нападі на них Німеччини у ній виникне революція, партизанський рух організують німці.

 Ставлення німецького керівництва до «Акту проголошення відновлення Української держави»:

• А засудження, тиск на ініціаторів, що призвів до його скасування.
• Б засудження, уряд розігнаний, Степан Бандера, Ярослав Стецько та інші діячі арештовані, початок масових репресій проти членів ОУН-Б.
• В неприхильна позиція, але змушені змиритися, оскільки документ одержав широку підтримку в Україні.
• Г схвалення, підтримка дій членів ОУН-Б, згода на надання Україні незалежності.

Рішення Народних зборів Західної України в 1939 р.:

• А Декларація про автономію у складі СРСР.
• Б Декларація про возз’єднання Західної України з УРСР.
• В Декларація про незалежність ЗУНР.
• Г Декларація про нейтралітет.

Ставлення західноукраїнського населення до приходу Червоної армії в 1939 р.:

• А більшість населення зустрічала радянські війська як визволителів від нацистської неволі, але згодом почала ставитись дуже обережно через політику більшовицької влади.
• Б більшість населення зустрічала радянські війська як визволителів від польської неволі, об’єднувачів українських земель, але швидко ставлення змінилося через масові репресії.
• В значна частина населення зустрічала радянські війська зі зброєю в руках, знаючи про становище в СРСР, але згодом примирилася з новою владою.
• Г значна частина населення зустрічала радянські війська з недовірою, однак швидко змінила ставлення з негативного на позитивне, оскільки радянська влада задовольняла усі демократичні прагнення.

 Причина того, чому після окупації України нацистами та їхніми союзниками не було ліквідовано системи колгоспів:

• А німецької влади на селі практично не існувало.
• Б окупаційна влада не займалася питаннями організації сільськогосподарського виробництва.
• В примусова праця в колгоспах давала змогу окупантам максимально вилучати продовольчі ресурси з українських сіл.
• Г українські селяни категорично відмовлялися виходити з колгоспів.

Становище населення Східної України після її звільнення з-під влади нацистів:

• А населення вчинило опір радянській владі, оскільки вона продовжила політику терору та репресій.
• Б населення радісно зустріло Червону армію, вбачаючи у ній визволительку, більшовицька влада виправдала сподівання, розпочавши політичні реформи, відмовившись від репресій.
• В населення радісно зустріло Червону армію як визволительку, сподіваючись на позитивні зміни, але радянська влада відновлювала систему колгоспів, практику масових репресій, насильницького вилучення продуктів.
• Г населення стримано зустріло Червону армію, остерігаючись відновлення довоєнних репресій, але їх зазнали лише колабораціоністи, а влада обережно пішла на політику реформ.