Позитивізм намагався враховувати соціально-економічну природу суспільства та її вплив на розвиток науки. Історичний розвиток науки показав, що наука розвивається по своїх законах

Позитивізм намагався зробити універсальну філософську систему для цілісного розуміння об'єктивного світу і місця людини в ньому, розкрити найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства, людського мислення. Це неможливо

1.    Позитивізм зводив наукові знання до сукупності чуттєвих даних, виступав за повне усунення з науки того, що не спостерігається. Це призвело б до зникнення пояснювальних функцій науки

1.    крах надій і сподівань на розумність історії внаслідок соціальних заворушень, Першої світової війни, революцій

недосконалість методологічних інструментів пізнання, що панували до періоду промислових революцій та гальмували розвиток науки

швидкий розвиток науки - хімії, біології, психології, які виявили обмеженість механістичної картини світу

1.    наукове пізнання має відповідати діалектичному методу, тому що з протиріч «витканий» увесь світ

наука, що перетворилась в спеціалізовану високопрофесійну діяльність, не здатна вичерпне пояснити соціальну дійсність на основі універсальності розуму

наукове пізнання полягає не в спогляданні сутності предмета, а в діяльності по його конструюванню (суб'єкт, який пізнає, визначає спосіб пізнання і конструює предмет знання)

діалектика

етичний антропологізм

маєвтика