Системно впорядкований процес цілеспрямованого регулювання психічних

станів військовослужбовців з метою забезпечення оптимального функціонування у

межах службового середовища. Її зміст полягає у стандартизації емоційних

реакцій, підтриманні нормативного рівня психологічної рівноваги та адаптації

індивіду до зовнішніх впливів командного середовища. Така підготовка

розглядається як інструмент підтримання внутрішньої стабільності підрозділу

шляхом мінімізації деструктивних емоційних проявів, що можуть ускладнювати

виконання завдань у стресогенних умовах.

Цілісний і організований процес формування у військовослужбовців

психічної стійкості і психологічної готовності до дій у бою, у складних умовах,

в обстановці, що різко змінюється, під час тривалої нервово-психічної напруги,

подолання труднощів, пов’язаних із виконанням військового обов’язку у мирний і

воєнний час.

Регламентований процес адаптації військовослужбовців до умов службової

діяльності шляхом формування в них стандартних поведінкових реакцій, що

забезпечують стабільність функціонування у межах організаційно визначених норм.

Її основна мета полягає у виробленні здатності підтримувати дисциплінований

емоційний стан та виконувати посадові обов’язки без значних відхилень від

прийнятих зразків поведінки. У рамках такої підготовки пріоритетним є

дотримання психологічної рівноваги, регламентованої комунікації та мінімізації

проявів індивідуальної емоційності під час виконання завдань.

Адміністративно орієнтований комплекс психометричних відборів та корекційних

заходів, спрямований на виявлення «психологічно придатних» та відсіювання тих,

хто не відповідає нормативам. У практичній площині вона реалізується через

серію тестувань, короткострокових тренінгів з управління емоціями та

індивідуальної терапії для «проблемних» військовослужбовців, тоді як

систематичне формування бойової стійкості, довготермінова підготовка до стресу

та колективні превентивні заходи вважаються другорядними або факультативними.

Емоцією, що виникає в стані загрози біологічному або соціальному

існуванню людини, спрямованою на джерело реальної або уявної небезпеки.

Емоційний

стан, який виникає як реакція на уявну загрозу.

Миттєвою

реалізацією вродженої, інстинктивної програми дій з метою збереження цілісності

організму в ситуації дії загрожуючих подразників.

Ракетна зброя.

Ядерна

зброя.

Лазерна зброя.

Протипіхотні міни.

Хімічна зброя.

Формування

національно-патріотичної свідомості особового складу Збройних Сил України;  виховання особового складу на ідеалах

української державності та соборності українських земель, бойових традиціях,

прикладах мужності та героїзму українських воїнів часів визвольних змагань та

під час захисту територіальної цілісності Української держави; доведення до

особового складу основ утвердження української державності, які своїм змістом

формують і розвивають національні і громадянські світоглядні позиції, ціннісні

орієнтації, морально-психологічну готовність до збройного захисту держави;

пропагування та популяризація традицій духовно-культурної самобутності

українського народу, української мови, героїчної боротьби за незалежність,

територіальну цілісність України; виховання у військовослужбовців вірності

Військовій присязі, бойовим традиціям, гордості за належність до Збройних Сил

України.

Забезпеченні загальної

культурно-історичної обізнаності військовослужбовців; ознайомленні особового

складу з окремими подіями державотворчих процесів та символікою; підтриманні

інтересу до українських традицій через інформаційно-просвітницькі заходи;

формуванні поверхневого рівня лояльності до офіційних структур та командування;

а також у розвитку у військовослужбовців уміння брати участь у ритуальних

заходах і демонструвати формальні ознаки належності до Збройних Сил України.

Формування

у військовослужбовців широкого світогляду без надмірної уваги до національної

специфіки; виховання особового складу на основі загальнолюдських ідей

толерантності та співіснування, замість зосередження на українських

державницьких ідеалах; ознайомлення з різними історичними версіями розвитку

державності, без акцентування на українських визвольних змаганнях; поширення

культурного розмаїття як рівнозначного ціннісного орієнтира, без виокремлення

української мови та традицій; формування у військових відчуття приналежності до

світової спільноти в цілому, а не винятково до Збройних Сил України.

Формування

в особового складу толерантного ставлення до відмови від державних цінностей; виховання

нейтральності щодо історії української державності та соборності земель; ознайомлення

з різними поглядами на питання незалежності без акценту на її необхідності; популяризація

космополітичних традицій замість духовно-культурної самобутності українського

народу; виховання у військовослужбовців лояльності не до Військової присяги, а

до «загальнолюдських ідей».

йому можна лежати тільки на спині

це правильне рішення

треба було повернути на правий бік

10

15

5

20

проводити серцево-легеневу реанімацію

застосувати турнікет максимально високо на кінцівку

перев’язати голову