відкритість

невідомість

напередвизначеність

закритість

можливість передбачення

скрупульозне вивчення нюансів природничого знання  

єдність природничого і соціально-гуманітарного знання  

історія розвитку соціально-гуманітарного знання  

процес виробництва знань

перехід від донаукового до наукового знання  

незмінність і точна фіксація пізнаного  

будь-яка подія чи предмет, що сприймаються чуттями  

предмет, що сприймається всіма однозначно  

підтверджена достовірність існування окремого предмета  

емпіричний факт, що стає елементом логічної структури наукового знання  

протонауці

науці епохи середньовіччя

класичному етапу розвитку наукового знання  

некласичному етапу розвитку науки  

постнекласичному етапу розвитку науки  

побудова наукової теорії  

проблема істини, як вона розглядається у філософії  

проблема «росту знань»  

проблема вибору істинної теорії  

виявлення сталої основи в розвитку науки  

концентрацією уваги виключно на поняттях, а не на вивченні предметів та явищ  

відірваністю від життя  

догматизмом

наївним емпіризмом  

розмислами про бога  

запозичення методів дослідження з інших галузей наукового знання  

використання синергетики в сучасних наукових дослідженнях  

взаємозбагачення різних форм наукового знання  

розмивання меж між науковими дисциплінами  

поява на межі однієї або кількох наукових дисциплін нової галузі знань  

те, що існує поза свідомістю вченого  

вимога дотримуватись методів дослідження попередників  

відмова від революційних стрибків у розвитку наукового знання  

те спільне, позаіндивідуальне, що слід берегти і примножувати в науці  

клятва молодих науковців на вірність науковій школі  

появі вільної  людини

переорієнтацією пізнання на потреби матеріальної практики  

розвитку математики

великих географічних відкриттях  

нових досягненнях філософії  

Моріц Шлік  

Пол Фейєрабенд

Бертран Рассел  

Карл Поппер  

Томас Кун