системна соціо-культура характеристика, у якій виражається

та реалізується глибина та повнота зв’язків особистості із світом , рівень

перетворення її на суб’єкт культурних відносин.

типова поведінка людини, не пов’язана з її соціальним статусом,

яка не викликає негативної реакції соціального середовища.

системна

соціальна якість, у якій виражається та реалізується глибина та повнота

зв’язків особистості із соціумом, рівень перетворення її на суб’єкт суспільних

відносин.

Не типова поведінка людини, пов’язана з її соціальним

статусом, яка не викликає негативної реакції соціального середовища.

типова

поведінка людини, пов’язана з її соціальним статусом, яка не викликає

негативної реакції соціального середовища.

типова поведінка людини, не пов’язана з її соціальним

статусом, яка не викликає негативної реакції соціального середовища.

системна соціальна якість, у якій виражається та

реалізується глибина та повнота зв’язків особистості із соціумом, рівень

перетворення її на суб’єкт суспільних відносин.

це її

позиція в соціальній системі, пов’язана з належністю до певної соціальної групи

чи спільноти, сукупність її соціальних ролей та якість і ступінь їх виконання.

типова поведінка людини, пов’язана з її соціальним статусом,

яка не викликає негативної реакції соціального середовища.

це її позиція в соціальній системі, пов’язана з не привязана

до певної соціальної групи чи спільноти, сукупність її соціальних ролей та

якість і ступінь їх виконання.

це неминуча

ціна свободи, плата за неї. Де б не вбачалось джерело свободи людини,

найважливішим у її бутті є відповідальність за власний вибір та свою поведінку.

це її позиція в соціальній системі, пов’язана з належністю

до певної соціальної групи чи спільноти, сукупність її соціальних ролей та

якість і ступінь їх виконання.

системна соціальна якість, у якій виражається та

реалізується глибина та повнота зв’язків особистості із соціумом, рівень

перетворення її на суб’єкт суспільних відносин.

типова поведінка людини, пов’язана з її соціальним статусом,

яка не викликає негативної реакції соціального середовища.

здійснення індивідуальних та особистих можливостей «Я» за

допомогою власних зусиль, а також співдіяльності з іншими людьми.

потенційна

здатність людини до вільного незалежного вибору, можливість освоювати та

перетворювати умови існування, здатність до розвитку, самореалізації.

стійке, внутрішньо узгоджене й несуперечливе, зафіксоване в

словесних визначеннях уявлення людини про саму себе

це наявність різноманітних можливостей вибору, створення

умов для виховання та розвитку людини

здійснення індивідуальних та особистих можливостей «Я» за

допомогою власних зусиль, а також співдіяльності з іншими людьми.

потенційна здатність людини до вільного незалежного вибору,

можливість освоювати та перетворювати умови існування, здатність до розвитку,

самореалізації.

 стійке, внутрішньо узгоджене й

несуперечливе, зафіксоване в словесних визначеннях уявлення людини про саму

себе.

потенційна

здатність людини до вільного незалежного вибору, можливість освоювати та

перетворювати умови існування, здатність до розвитку, самореалізації

здійснення

індивідуальних та особистих можливостей «Я» за допомогою власних зусиль, а

також співдіяльності з іншими людьми.

стійке, внутрішньо узгоджене й несуперечливе, зафіксоване в

словесних визначеннях уявлення людини про саму себе

самодисципліна, самонаказ, самоконтроль, саморегуляція,

самовимогливість тощо.

 самокритичність, самоаналіз,

самооцінка, самопереконання, самоіронія тощо

самокритичність, самоповага, самооцінка, самопереконання,

самоіронія, самосхвалення тощо

самозадоволення, самоповага, самолюбство, самосхвалення

тощо;

це особлива

форма свідомості. Вона відображає рівень розвитку свідомості та її спрямованість.

це вища форма відображення дійсності, властива лише людям і

пов’язана з їх психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю,

самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів

останньої.

здатність пізнавати довкілля і себе за допомогою

усвідомленості, метакогніції й саморефлексії, уваги, мислення та розуму,

внаслідок чого формується інтелект особистості.

на

основі цінностей (щастя, любові, істини, краси, добра, свободи,

справедливості тощо).

складається

на основі принципів (антропоцентризму, гуманізму, монізму, плюралізму,

скептицизму, догматизму тощо);

на основі

мети, цілі, яка усвідомлюється через універсальні форми діяльності (нужда —

потреба — інтерес — мета — засоби — результати — наслідки.

на основі

досвіду (індивідуального, сімейного, групового, етнічного, класового,

суспільного і загальнолюдського);