світ

суспільство

природа

культура

матерія

дуалізм

пантеїзм

інтуїтивізм

панлогізм

антропологічний матеріалізм

прагматизму

екзистенціоналізму

персоналізму

герменевтики

неопозитивізму

простір – це не реальність світу явищ, а спосіб котрим ми сприймаємо речі

простір – це загальна форма існування, що характеризується одновимірністю, необоротністю та асиметричністю

простір – це загальна форма існування, що характеризується протяжністю і порядком розташування одних об'єктів відносно інших

простір – це безмежна протяжність, що містить в собі всю матерію

простір виражає тривалість існування та послідовність зміни станів

тяжіння до морального повчання та настанов на духовне самовдосконалення людини

тісний зв'язок з релігійним досвідом

образний тип мислення

підпорядкування індивідуального загальному

спрямованість на активно-діяльне перетворення природи

Л.Валла

Н.Макіавеллі

М.Коперник

М.Монтень

М.Кузанський

орієнтація на гуманітарні знання

критика метафізики

орієнтація на точні знання

зведення філософії до науки

методологічний монізм

самореалізації

еволюції

відчуженні

пізнанні

діяльності

час – це найзагальніша форма буття, що характеризується протяжністю, структурністю та співіснуванням

час існує не в самих речах, а лише у мисленні, що здійснює наш розум

час – це найзагальніша форма буття, що характеризується тривалістю існування та послідовністю зміни станів системи

час – це стан руху, який не порушує якісну специфіку предмета, його стабільність

час – мінлива тривалість, в якій все виникає і щезає