регіонального парламенту українофілів підтримали 82 % усіх виборців

регіонального парламенту українофілів підтримали 80 % усіх виборців

регіонального парламенту українофілів підтримали 86 % усіх виборців

регіонального парламенту українофілів підтримали 76 % усіх виборців

регіонального парламенту українофілів підтримали 79 % усіх виборців

восени 1930 р. позаймали близько 400 сіл та руйнували осередки українських громад і читальні, конфісковували майно та продукти, фізично карали тих, хто протестував

восени 1930 р. позаймали близько 800 сіл та руйнували осередки українських громад і читальні, конфісковували майно та продукти, фізично карали тих, хто протестував

восени 1930 р. позаймали близько 1000 сіл та руйнували осередки українських громад і читальні, конфісковували майно та продукти, фізично карали тих, хто протестував

восени 1930 р. позаймали близько 500 сіл та руйнували осередки українських громад і читальні, конфісковували майно та продукти, фізично карали тих, хто протестував

восени 1931 р. позаймали близько 800 сіл та руйнували осередки українських громад і читальні, конфісковували майно та продукти, фізично карали тих, хто протестував

20 січня 1919 р. і мало велике політичне значення не принесло дієвих результатів для ЗУНР у її боротьбі з Польщею

22 січня 1921 р. і мало велике політичне значення не принесло дієвих результатів для ЗУНР у її боротьбі з Польщею

22 січня 1920 р. і мало велике політичне значення не принесло дієвих результатів для ЗУНР у її боротьбі з Польщею

22 січня 1919 р. і мало велике політичне значення не принесло дієвих результатів для ЗУНР у її боротьбі з Польщею

24 січня 1919 р. і мало велике політичне значення не принесло дієвих результатів для ЗУНР у її боротьбі з Польщею

більшовицький уряд заявив, що, визначаючи УНР і її право відокремитися від Росії, він не визнає Центральну Раду повноважним представником українського народу, оскільки вона не бажає скликати Всеукраїнський з’їзд рад, який на вимогу більшовиків відкрився у Києві 9 грудня 1917 р. Центральну Раду звинуватили у дезорганізації фронту, у роззброєнні більшовицьких частин в Україні, у змові проти проголошеної більшовиками радянської влади

більшовицький уряд заявив, що, визначаючи УНР і її право відокремитися від Росії, він не визнає Центральну Раду повноважним представником українського народу, оскільки вона не бажає скликати Всеукраїнський з’їзд рад, який на вимогу більшовиків відкрився у Києві 8 січня 1918 р. Центральну Раду звинуватили у дезорганізації фронту, у роззброєнні більшовицьких частин в Україні, у змові проти проголошеної більшовиками радянської влади

більшовицький уряд заявив, що, визначаючи УНР і її право відокремитися від Росії, він не визнає Центральну Раду повноважним представником українського народу, оскільки вона не бажає скликати Всеукраїнський з’їзд рад, який на вимогу більшовиків відкрився у Києві 4 грудня 1917 р. Центральну Раду звинуватили у дезорганізації фронту, у роззброєнні більшовицьких частин в Україні, у змові проти проголошеної більшовиками радянської влади

більшовицький уряд заявив, що, визначаючи УНР і її право відокремитися від Росії, він не визнає Центральну Раду повноважним представником українського народу, оскільки вона не бажає скликати Всеукраїнський з’їзд рад, який на вимогу більшовиків відкрився у Києві 4 січня 1918 р. Центральну Раду звинуватили у дезорганізації фронту, у роззброєнні більшовицьких частин в Україні, у змові проти проголошеної більшовиками радянської влади

більшовицький уряд заявив, що, визначаючи УНР і її право відокремитися від Росії, він не визнає Центральну Раду повноважним представником українського народу, оскільки вона не бажає скликати Всеукраїнський з’їзд рад, який на вимогу більшовиків відкрився у Києві 10 січня 1918 р. Центральну Раду звинуватили у дезорганізації фронту, у роззброєнні більшовицьких частин в Україні, у змові проти проголошеної більшовиками радянської влади

активно діяв Клуб польських націоналістів, під головуванням цензора О. О. Сидорова

активно діяв Клуб російських соціалістів, під головуванням цензора О. О. Сидорова

активно діяв Клуб російських комуністів, під головуванням цензора О. О. Сидорова

активно діяв Клуб російських лібералів, під головуванням цензора О. О. Сидорова

активно діяв Клуб російських націоналістів, під головуванням цензора О. О. Сидорова

державний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

політичний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

економічний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

етнічний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

соціальний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

запровадження 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам національно-персональної автономії; забезпечення в суспільстві демократичних прав і свобод; скасування смертної кари та проголошення амністії політичним в’язням; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

скасування поміщицького землеволодіння; запровадження 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам національно-персональної автономії; забезпечення в суспільстві демократичних прав і свобод; скасування смертної кари та проголошення амністії політичним в’язням; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

скасування поміщицького землеволодіння; запровадження 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам національно-персональної автономії; скасування смертної кари та проголошення амністії політичним в’язням; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

скасування поміщицького землеволодіння; запровадження 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам національно-персональної автономії; забезпечення в суспільстві демократичних прав і свобод; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

скасування поміщицького землеволодіння; надання національним меншинам національно-персональної автономії; забезпечення в суспільстві демократичних прав і свобод; скасування смертної кари та проголошення амністії політичним в’язням; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак на початку ХХ ст. національне питання не було до кінця з’ясоване, з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало вибухонебезпечним

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак у міжвоєнний період національне питання не було до кінця з’ясоване, з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало політичним

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак у міжвоєнний період національне питання не було до кінця з’ясоване, з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало вибухонебезпечним

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак у міжвоєнний період національне питання було вирішено, але у зв’язку з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало вибухонебезпечним

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак у міжвоєнний період національне питання не було до кінця з’ясоване, з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало соціально активним

Союз Миколи Архангела, що був теж однією з чорносотенних організацій

Союз Михайла Архангела, що був теж однією з соціалістичних організацій

Союз Михайла Архангела, що був теж однією з демократичних організацій

Союз Михайла Архангела, що був теж однією з чорносотенних організацій

Союз Івана Архангела, що був теж однією з чорносотенних організацій

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 16 серпня 1947 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 16 серпня 1946 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 16 серпня 1949 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 16 серпня 1945 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 18 серпня 1945 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км