березні 1917 р.

травні 1917 р.

лютому 1917 р.

квітні 1917 р.

січні 1917 р.

23 лютого 1905 р. близько 3 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

20 лютого 1904 р. близько 3 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

27 лютого 1905 р. близько 3 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

28 лютого 1907 р. близько 3 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

21 лютого 1905 р. близько 9 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 2,2 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 1,8 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 1,7 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 1,2 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 1,9 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

близько 19 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

близько 17 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

близько 12 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

близько 15 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

близько 22 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

1,1 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

1,3 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

1,2 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

1 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

1,4 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

голодомор (геноцид українського народу), дозволяють такі об’єктивні обставини: відсутність помітного негативного впливу на теренах України природного чинника (посух, повеней та інших катаклізмів); відсутність голоду у сусідніх з Україною районах Росії

голодомор (геноцид українського народу), дозволяють такі об’єктивні обставини: відсутність впливу на теренах України природного чинника (посух, повеней та інших катаклізмів); відсутність голоду у сусідніх з Україною районах Росії; різкий контраст рівня смертності у селах України порівняно з показником смертності у містах

голодомор (геноцид українського народу), дозволяють такі об’єктивні обставини: відсутність помітного негативного впливу на теренах України природного чинника (посух, повеней та інших катаклізмів); відсутність голоду у сусідніх з Україною районах Росії; різкий контраст рівня смертності у селах України порівняно з показником смертності у містах

голодомор (геноцид українського народу), дозволяють такі об’єктивні обставини: відсутність помітного негативного впливу на теренах України природного чинника; відсутність голоду у сусідніх з Україною районах Росії; різкий контраст рівня смертності у селах України порівняно з показником смертності у містах

голодомор (геноцид українського народу), дозволяють такі об’єктивні обставини: відсутність помітного негативного впливу на теренах України природного чинника (посух, повеней та інших катаклізмів); різкий контраст рівня смертності у селах України порівняно з показником смертності у містах

набрав згодом світового масштабу, він тривав потягом усього існування СРСР і закінчився лише тоді, коли зазнав повного краху самий большевизм та його державно-політичний витвір Більшовицький Союз

набрав згодом світового масштабу, він тривав потягом усього існування СРСР і закінчився лише тоді, коли зазнав повного краху самий большевизм та його державно-політичний витвір Московський Союз

набрав згодом світового масштабу, він тривав потягом усього існування СРСР і закінчився лише тоді, коли зазнав повного краху самий большевизм та його державно-політичний витвір Сталінський Союз

набрав згодом світового масштабу, він тривав потягом усього існування СРСР і закінчився лише тоді, коли зазнав повного краху самий большевизм та його державно-політичний витвір Ленінський Союз

набрав згодом світового масштабу, він тривав потягом усього існування СРСР і закінчився лише тоді, коли зазнав повного краху самий большевизм та його державно-політичний витвір Радянський Союз

датований 14 (27) січня 1918 р., а фактично виданий 15 (29) січня 1918 р., домінантою цього документа було: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу»

датований 10 (23) січня 1918 р., а фактично виданий 11 (24) січня 1918 р., домінантою цього документа було: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу»

датований 11 (24) січня 1918 р., а фактично виданий 12 (25) січня 1918 р., домінантою цього документа було: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу»

датований 13 (27) січня 1918 р., а фактично виданий 14 (28) січня 1918 р., домінантою цього документа було: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу»

датований 9 (22) січня 1918 р., а фактично виданий 11 (24) січня 1918 р., домінантою цього документа було: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу»

ОУН проникала в різноманітні господарські, освітні та молодіжні організації, влаштовувала масові політичні демонстрації, студентські протести, бойкотування польських товарів, видавала численні газети й брошури

ОУН проникала в різноманітні молодіжні організації, влаштовувала масові політичні демонстрації, студентські протести, бойкотування польських товарів, видавала численні газети й брошури, енергійно поширювала свої ідеї серед студентів, селян і робітників Галичини і Волині

ОУН проникала в різноманітні господарські, освітні організації, влаштовувала масові політичні демонстрації, студентські протести, бойкотування польських товарів, видавала численні газети й брошури, енергійно поширювала свої ідеї серед студентів, селян і робітників Галичини і Волині

УНО проникала в різноманітні господарські, освітні та молодіжні організації, влаштовувала масові політичні демонстрації, студентські протести, бойкотування польських товарів, енергійно поширювала свої ідеї серед студентів, селян і робітників Галичини і Волині

ОУН проникала в різноманітні господарські, освітні та молодіжні організації, влаштовувала масові політичні демонстрації, студентські протести, бойкотування польських товарів, видавала численні газети й брошури, енергійно поширювала свої ідеї серед студентів, селян і робітників Галичини і Волині

1923 р. до влади прийшов більш авторитетний польський уряд, і стали з’являтися перші ознаки можливого поліпшення стосунків з українцями

1925 р. до влади прийшов більш авторитетний польський уряд, і стали з’являтися перші ознаки можливого поліпшення стосунків з українцями

1922 р. до влади прийшов більш авторитетний польський уряд, і стали з’являтися перші ознаки можливого поліпшення стосунків з українцями

1926 р. до влади прийшов більш авторитетний польський уряд, і стали з’являтися перші ознаки можливого поліпшення стосунків з українцями

1924 р. до влади прийшов більш авторитетний польський уряд, і стали з’являтися перші ознаки можливого поліпшення стосунків з українцями