3 тис. українців, здебільшого школярів, студентів і молодих селян; майже кожний третій отримав тривалі терміни ув’язнення, а українських депутатів сейму посадили під домашній арешт, аби не допустити їхньої участі у виборах, що проходили в той час, а їхніх українських виборців тероризували, змушуючи голосувати за польських кандидатів

2,4 тис. українців, здебільшого школярів, студентів і молодих селян; майже кожний третій отримав тривалі терміни ув’язнення, а українських депутатів сейму посадили під домашній арешт, аби не допустити їхньої участі у виборах, що проходили в той час, а їхніх українських виборців тероризували, змушуючи голосувати за польських кандидатів

1 тис. українців, здебільшого школярів, студентів і молодих селян; майже кожний третій отримав тривалі терміни ув’язнення, а українських депутатів сейму посадили під домашній арешт, аби не допустити їхньої участі у виборах, що проходили в той час, а їхніх українських виборців тероризували, змушуючи голосувати за польських кандидатів

2 тис. українців, здебільшого школярів, студентів і молодих селян; майже кожний третій отримав тривалі терміни ув’язнення, а українських депутатів сейму посадили під домашній арешт, аби не допустити їхньої участі у виборах, що проходили в той час, а їхніх українських виборців тероризували, змушуючи голосувати за польських кандидатів

2,5 тис. українців, здебільшого школярів, студентів і молодих селян; майже кожний третій отримав тривалі терміни ув’язнення, а українських депутатів сейму посадили під домашній арешт, аби не допустити їхньої участі у виборах, що проходили в той час, а їхніх українських виборців тероризували, змушуючи голосувати за польських кандидатів

26 січня (8лютого) 1918 р. увійшли до столиці УНР і вчинили «криваву різанину, якої місто не бачило з часів Андрія Боголюбського…». Вчені називають різне число жертв: 5тис. осіб і більше, не менше як 3тис. розстріляно у перший день окупації, а український уряд змушений був перебазуватися до Житомира, а невдовзі -до Сарн

26 січня (8лютого) 1918 р. увійшли до столиці УНР і вчинили «криваву різанину, якої місто не бачило з часів Андрія Боголюбського…». Вчені називають різне число жертв: 7тис. осіб і більше, не менше як 5тис. розстріляно у перший день окупації, а український уряд змушений був перебазуватися до Житомира, а невдовзі -до Дубровиці

28 січня (10лютого) 1918 р. увійшли до столиці УНР і вчинили «криваву різанину, якої місто не бачило з часів Андрія Боголюбського…». Вчені називають різне число жертв: 5тис. осіб і більше, не меншеяк 3тис. розстріляно у перший день окупації, а український уряд змушений був перебазуватися до Житомира, а невдовзі -до Березного

26 січня (8лютого) 1918 р. увійшли до столиці УНР і вчинили «криваву різанину, якої місто не бачило з часів Андрія Боголюбського…». Вчені називають різне число жертв: 5тис. осіб і більше, не менше як 3тис. розстріляно у перший день окупації, а український уряд змушений був перебазуватися до Житомира, а невдовзі -до Рівного

26 січня (8лютого) 1918 р. увійшли до столиці УНР і вчинили «криваву різанину, якої місто не бачило з часів Андрія Боголюбського…». Вчені називають різне число жертв: 9тис. осіб і більше, не менше як 6тис. розстріляно у перший день окупації, а український уряд змушений був перебазуватися до Житомира, а невдовзі -до Шепетівки

ОУН найдинамічнішим чинником у політичному житті на Півдні України міжвоєнного періоду

ОУН найдинамічнішим чинником у політичному житті на Заході України міжвоєнного періоду

ОУН найдинамічнішим чинником у політичному житті на Півночі України міжвоєнного періоду

ОУН найдинамічнішим чинником у політичному житті на Сході України міжвоєнного періоду

ОУН найполітичнішим чинником у політичному житті у Цетральній України міжвоєнного періоду

так, у 1913 р. Україна давала 70,2% загальноросійського видобутку вугілля, 67% виплавки чавуну, 57,2% заліза і сталі, 21,2% марганцю й 80-85% виробництва цукру ще влітку 1919 р. було проголошено так званий воєнно-політичний союз між РСФРР й УСРР

так, у 1913 р. Україна давала 75,2% загальноросійського видобутку вугілля, 67% виплавки чавуну, 57,2% заліза і сталі, 21,2% марганцю й 80-85% виробництва цукру ще влітку 1919 р. було проголошено так званий воєнно-політичний союз між РСФРР й УСРР

так, у 1913 р. Україна давала 70,2% загальноросійського видобутку вугілля, 67% виплавки чавуну, 57,2% заліза і сталі, 21,2% марганцю й 80-85% виробництва цукру ще влітку 1920 р. було проголошено так званий воєнно-політичний союз між РСФРР й УСРР

так, у 1913 р. Україна давала 70,2% загальноросійського видобутку вугілля, 67% виплавки чавуну, 57,2% заліза і сталі, 21,2% марганцю й 80-85% виробництва цукру ще влітку 1918 р. було проголошено так званий воєнно-політичний союз між РСФРР й УСРР

так, у 1913 р. Україна давала 80,2% загальноросійського видобутку вугілля, 67% виплавки чавуну, 57,2% заліза і сталі, 21,2% марганцю й 80-85% виробництва цукру ще влітку 1919 р. було проголошено так званий воєнно-політичний союз між РСФРР й УСРР

малоземельних селян, кількість яких з наділом у 2 дес. в 1914 р. сягнула 1,7 млн. (з яких половина не мали ні коня, ні корови), українське село знаходилося у постійному соціальному напруженні

малоземельних селян, кількість яких з наділом у 2 дес. в 1914 р. сягнула 2,2 млн. (з яких половина не мали ні коня, ні корови), українське село знаходилося у постійному соціальному напруженні

малоземельних селян, кількість яких з наділом у 2 дес. в 1914 р. сягнула 1,5 млн. (з яких половина не мали ні коня, ні корови), українське село знаходилося у постійному соціальному напруженні

малоземельних селян, кількість яких з наділом у 2 дес. в 1914 р. сягнула 2,5 млн. (з яких половина не мали ні коня, ні корови), українське село знаходилося у постійному соціальному напруженні

малоземельних селян, кількість яких з наділом у 2 дес. в 1914 р. сягнула 2 млн. (з яких половина не мали ні коня, ні корови), українське село знаходилося у постійному соціальному напруженні

було підписано 29 червня 1946 р.

було підписано 19 червня 1945 р.

було підписано 29 червня 1945 р.

було підписано 20 червня 1945 р.

було підписано 29 червня 1947 р.

після виборів 1946-1947 рр. 39 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

після виборів 1946-1947 рр. 37 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

після виборів 1946-1947 рр. 36 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

після виборів 1946-1947 рр. 30 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

після виборів 1946-1947 рр. 40 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Чернівцях, Рівне, Луцьку, Калуші, Стрию, Коломиї, Ужгороді, Мукачевому, Тернополі, Дрогобичі

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1 та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1 до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4 до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9 до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Луцьку, Калуші, Коломиї, Ужгороді, Мукачевому, Тернополі, Дрогобичі

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1 та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4 до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74 до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9 до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Чернівцях, Рівне, Луцьку, Калуші, Стрию, Коломиї, Дрогобичі

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1 та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4 до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74 до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9 до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Чернівцях, Ужгороді, Мукачевому, Тернополі, Дрогобичі

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1 та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1 до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4 до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74 до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9 до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Чернівцях, Рівне, Луцьку, Калуші, Стрию, Коломиї, Ужгороді, Мукачевому

польським урядом була розроблена операція «Дніпро» 

польським урядом була розроблена операція «Варшава» 

польським урядом була розроблена операція «Стир»  

польським урядом була розроблена операція «Люблін» 

польським урядом була розроблена операція «Вісла»

починаючи з квітня 1953 р. 

починаючи з січня 1953 р. 

починаючи з березня 1954 р. 

починаючи з лютого 1953 р. 

починаючи з березня 1953 р.