до середини 1946 р. їх у Західну Україну з цією метою прибули 88 тис. осіб

до середини 1946 р. їх у Західну Україну з цією метою прибули 96 тис. осіб

до середини 1946 р. їх у Західну Україну з цією метою прибули 89 тис. осіб

до середини 1946 р. їх у Західну Україну з цією метою прибули 86 тис. осіб

до середини 1946 р. їх у Західну Україну з цією метою прибули 76 тис. осіб

у 1947-1948рр. ця обставина спонукала її керівництво прийняти рішення про зміну тактики боротьби

у 1943-1944рр. ця обставина спонукала її керівництво прийняти рішення про зміну тактики боротьби

у 1945-1946рр. ця обставина спонукала її керівництво прийняти рішення про зміну тактики боротьби

у 1946-1947рр. ця обставина спонукала її керівництво прийняти рішення про зміну тактики боротьби

у 1941-1942рр. ця обставина спонукала її керівництво прийняти рішення про зміну тактики боротьби

церков, цвинтарів, музеїв, бібліотек, водночас, здійснювались каральні заходи проти вояків УПА та учасників оунівського підпілля, а протягом березня-липня 1947 р. в Польщі засуджено 615 українців, з них 173-до страти

церков, цвинтарів, музеїв, бібліотек, водночас, здійснювались каральні заходи проти вояків УПА та учасників оунівського підпілля, а протягом березня-липня 1946 р. в Польщі засуджено 315 українців, з них 173-до страти

церков, цвинтарів, музеїв, бібліотек, водночас, здійснювались каральні заходи проти вояків УПА та учасників оунівського підпілля, а протягом березня-липня 1947 р. в Польщі засуджено 315 українців, з них 273-до страти

церков, цвинтарів, музеїв, бібліотек, водночас, здійснювались каральні заходи проти вояків УПА та учасників оунівського підпілля, а протягом березня-липня 1947 р. в Польщі засуджено 315 українців, з них 173-до страти

церков, цвинтарів, музеїв, бібліотек, водночас, здійснювались каральні заходи проти вояків УПА та учасників оунівського підпілля, а протягом березня-липня 1947 р. в Польщі засуджено 315 українців, з них 373-до страти

виробництво шкіряного взуття зросло в 1950 р. до 3,6 млн. пар

виробництво шкіряного взуття зросло в 1950 р. до 3,4 млн. пар

виробництво шкіряного взуття зросло в 1950 р. до 3,9 млн. пар

виробництво шкіряного взуття зросло в 1950 р. до 3,2 млн. пар

виробництво шкіряного взуття зросло в 1950 р. до 3,1 млн. пар

успіхи радянської влади в справі розбудови промисловості, освіти та охорони здоров’я також зменшували кількість прихильників ОУН у вересні 1949р. УПА була розформована, залишки її кадрів вливались до підпілля ОУН тому основними методами їх боротьби ставали пропаганда і саботаж

успіхи радянської влади в справі розбудови промисловості, освіти та охорони здоров’я також зменшували кількість прихильників ОУН у грудні 1949р. УПА була розформована, залишки її кадрів вливались до підпілля ОУН тому основними методами їх боротьби ставали пропаганда і саботаж

успіхи радянської влади в справі розбудови промисловості, освіти та охорони здоров’я також зменшували кількість прихильників ОУН у січні 1949р. УПА була розформована, залишки її кадрів вливались до підпілля ОУН тому основними методами їх боротьби ставали пропаганда і саботаж

успіхи радянської влади в справі розбудови промисловості, освіти та охорони здоров’я також зменшували кількість прихильників ОУН у квітні 1949р. УПА була розформована, залишки її кадрів вливались до підпілля ОУН тому основними методами їх боротьби ставали пропаганда і саботаж

успіхи радянської влади в справі розбудови промисловості, освіти та охорони здоров’я також зменшували кількість прихильників ОУН у жовтні 1949р. УПА була розформована, залишки її кадрів вливались до підпілля ОУН тому основними методами їх боротьби ставали пропаганда і саботаж

вилучено 280 тис. га землі

вилучено 240 тис. га землі

вилучено 270 тис. га землі

вилучено 210 тис. га землі

вилучено 250 тис. га землі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 6 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 9 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 10 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 7 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 8 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

добитися допомоги чужоземних країн, особливо США, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

добитися допомоги чужоземних країн, особливо Бельгії, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

добитися допомоги чужоземних країн, особливо Нідерландів, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

добитися допомоги чужоземних країн, особливо Литви, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

добитися допомоги чужоземних країн, особливо Німеччини, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 3,6 млрд., а 1934 р. - 6,8 млрд. крб.

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 2,6 млрд., а 1934 р. - 7,8 млрд. крб.

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 2,6 млрд., а 1934 р. - 6,4 млрд. крб.

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 2,6 млрд., а 1934 р. - 6,8 млрд. крб.

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 4,6 млрд., а 1934 р. - 6,8 млрд. крб.

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 5 листопада УНРада видала два звернення «До населення міста Львова» і «Український народе»

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 1 листопада УНРада видала два звернення «До населення міста Львова» і «Український народе»

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 2 листопада УНРада видала два звернення «До населення міста Львова» і «Український народе»

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 7 листопада УНРада видала звернення «До населення міста Львова»

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 9 листопада УНРада видала звернення «Український народе»