Сама

собою річка ця тече маленька річечка вузенька як долоня.

Я

підставив долоні під широкі як зелені ножі стебла осоки.

Він

як мати привітає як брат заговорить.

Уже

ми для себе стали ніби снами і ніби піснею, що в небі тужить.

Тут

городища як фортеці древні стоять укриті шкурами лісів.

..питати,

..підлоба, бе..сильний, ..покутувати

..пресувати,

..сунути, ..хибити, ..хлипувати

..хвалити,

..чеплений, ..плутати, ..тихнути

..ходинка,

..фотографувати, ..хрещування, ..томлюватися

не..проста,

..формувати, бе..людний, ..тиснути

небез..ахисний,

од..звеніти, перлин..о, білопін..ий

мерзен..ий, умотивован..ий, і..раціональний,

страшен..ий

огнен..ий,

благословен..ий, латун..ий, шален..ість

Сав..а,

во..з’єднати, вікон..иця, окаян..ий

бов..аніти,

тряс..я, Він..ич..ина, Галич..ина

здав і

забув, помідори й огірки, сливи і яблука

прийшов

і зрозумів, Арктика й Антарктика, інститути й університети 

троянди

й виноград, купив і подарував, дощ і сніг

душа

й серце, на траві й квітах, на імення Стах

день

і ніч, осика і ялина, квітли й одцвітали

молоде

лоша, котрийсь хлопець, розмова про наболіле, крик брата

смачний

обід, вся країна, моє життя, дехто з присутніх

чимало

учнів, розумніший від усіх, квітки нагідок, 

обсипаючи  промінням

рідне

місто, яскраве сонце, червона калина, їхати швидко

цікава

виставка, чесна гра, великі врожаї, намальований  фломастерами

Тополя добре відомий молоді як співак.

Озеро

Світязь окраса Волині відоме далеко за межами України.

Повітря

тут у видолинку особливо прозоре  наче скляне.

Де

Залізняк душа щира де одпочиває?  

Солов’ї нічні товариші мої у сад злетілись

до вікна.

І

на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука й твоя

материнська любов.

День

вечір ніч ранок все біле все тьмяне.

Надворі

повсюди лежала роса на жовтій траві осінній на круглій павутині попід стріхою.

На

ослонах на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння горщиків

мисок ложок.

Скрізь

і на подвір’ї і в саду і на городі все тяглося до сонця і раділо йому.

Ор. в. вісьмастами дев’яноста

чотирма

Р.в. восьмисот  дев’яноста чотирьох

М.в. (на) восьмистах дев’яноста

чотирьох

Д. в  восьмистам 

дев’яноста чотирьом

Зн.в. вісімсот дев’яноста

чотири