Ж. Піаже

В. Вундта

І. Павлова

К. Роджерса

З. Фройда

Соціально прийнятна поведінка, яка відповідає моральним і правовим нормам суспільства

Нестандартна форма поведінкової активності, що виходить за межі загальноприйнятих стереотипів

Форма поведінки, пов'язана переважно з аутоагресивними тенденціями та самопошкодженням

Поведінка, що порушує правові та соціально-нормативні вимоги й має протиправний характер

Варіант дезадаптивної поведінки, обумовлений індивідуально-психологічними особливостями особистості

Неспецифічна адаптаційна реакція організму на вплив внутрішніх або зовнішніх стресових чинників

Короткотривале порушення емоційної рівноваги у відповідь на складну життєву ситуацію

Різновид невротичних порушень, пов'язаний із тривалим психоемоційним перенапруженням

Комплекс вегетативних реакцій, що виникають унаслідок порушення нейроендокринної регуляції

Психоемоційний стан, що супроводжується переважно депресивними когнітивними та афективними проявами

Порушень цілісності сприйняття та сенсорної переробки інформації

Особливостей логічного мислення та здатності до узагальнення понять

Функціонування короткочасної пам'яті без аналізу відстроченого відтворення інформації

Процесів запам'ятовування, утримання та відтворення вербального матеріалу

Стану довготривалої пам'яті переважно при органічних

Підтримання професійної дистанції з обмеженням особистісного залучення у розмову

Активне слухання, емпатійна взаємодія та здатність лікаря підтримувати терапевтичний контакт

Швидке отримання максимально повної клінічної інформації для оптимізації діагностичного процесу

Провідна позиція лікаря у спілкуванні з мінімальним впливом емоційних реакцій пацієнта

Чітке дотримання стандартизованої структури клінічного опитування незалежно від емоційного стану пацієнта

Підтриманні високого рівня професійного авторитету лікаря в системі суспільних відносин

Регулюванні процедур професійної сертифікації та оцінювання компетентності медичних працівників

Визначенні організаційних принципів функціонування закладів охорони здоров'я та професійної взаємодії персоналу

Формуванні морально-гуманістичних засад медичної діяльності та забезпеченні поваги до прав і гідності пацієнта

Забезпеченні ефективного поєднання клінічних стандартів лікування та адміністративного контролю

Використання переважно інтуїтивного прогнозування перебігу патологічного процесу на основі попереднього досвіду

Орієнтація насамперед на лабораторно-інструментальні показники при визначенні клінічного діагнозу

Відтворення раніше засвоєних алгоритмів професійної діяльності у типових клінічних ситуаціях

Інтеграція клінічних симптомів, анамнестичних даних, результатів обстеження та професійного аналізу для формування цілісного розуміння захворювання

Послідовне застосування стандартизованих клінічних протоколів без урахування індивідуальних особливостей пацієнта

Комплексну корекцію емоційних порушень шляхом поєднання фармакотерапії та поведінкових стратегій

Оптимізацію клінічного перебігу психічних розладів шляхом мінімізації потреби у стаціонарному лікуванні

Розвиток психологічної адаптації, підтримку соціального функціонування та покращення якості життя людини

Компенсацію психопатологічних симптомів через модифікацію когнітивних та емоційних реакцій

Відновлення нейробіологічних механізмів психічної діяльності через немедикаментозний вплив

Порушенням пам'яті, пов'язаним із недостатнім відтворенням поточних подій

Переважанням конкретного мислення без здатності до абстрагування та узагальнення

Схильністю до безплідних, надмірно абстрактних і малопродуктивних міркувань

Стислістю та недостатньою розгорнутістю мовленнєвих висловлювань

Уповільненням темпу асоціативних процесів і труднощами переключення уваги