Мета ландшафтно-екологічних норм полягає в забезпеченні необхідної ефективності діяльності у ландшафті різних його суб’єктів при тому, що при навантаженнях від цієї діяльності ландшафт зберігає свою (1 сл.).

Територіальні конфігурації ландшафту не відображають позиційні та інші топологічні зв’язки між місцями ландшафту безвідносно до типу структурофор- мувальних відношень між ними.

(1 сл.) ландшафту полягає не тільки в тому, що різні його ознаки змінюються з різними швидкостями (топічний вимір метахронності), а й у тому, що різні територіальні ділянки ландшафту перебувають у різних станах, швидкість, напрям і характер змін яких різні (хоричний вимір метахронност і ) .

Під систематикю ландшафту розуміють ієрархічну класифікацію, в якій ландшафти впорядковані в багаторівневу супідрядну структуру.

У процесі еволюції формування нових ландшафтів займає значний проміжок часу.

Стирання - є процесом фрагментації ландшафту, який полягає у зменшенні площі окремих біотичних плям ландшафту, що уціліли при його фрагментації. 

Основою виділення одиниць позиційно-динамічної ландшафтно територіальної струкутури є об'єднання територіально суміжних геотопів у більші геосистеми за принципом спільності їх походження (генезису), часу виникнення та закономірностей розвитку (еволюції).

Інформаційний масштаб прикладного дослідження ландшафту — це об’єм необхідної інформації про нього, а також рівень детальності (глибина) її опрацювання. 

Хто виконує діяльність із втілення рішень, сформульованих ландшафтними екологами під розробки прикладних проєктів ?