• В історії людства вирізняються: «прометеївська» епоха (час опанування людиною вогню, винайдення мови і знарядь праці); епоха «великих стародавніх культур» (Давній Єгипет, Давня Греція та Рим, Давній Китай); епоха «осьового часу» (час виникнення універсальних духовних цінностей); епоха «розвитку техніки» (власне ХХ ст.).

• Людство розвивається через зміну суспільно-економічних формацій (первіснообщинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної). Кожен наступний тип суспільства є більш прогресивним за попередній за рівнем розвитку виробничих сил і відносин.

• Історія людства проходить три доби: доба богів (первісне варварство, однак вже існують сім'я, писемність, міфологічні форми релігії, звичаєве право); доба героїв (формування монархічних держав, превалювання сільського господарства над промисловістю); доба людей (розквіт науки, превалювання промисловості над сільським господарством, поява демократичних форм організації суспільства).

• Історія людства згідно способу виробництва проходить три стадії розвитку: доіндустріальну (традиційну -- сільське господарство), індустріальну (індустріальне виробництво) та постіндустріальну стадії (інформаційні технології і сфера послуг).

суспільно-економічна формація

"стріла часу" як поступальне розгортання історичного процесу з минулого у майбутнє

• Суспільства, в яких процес виробництва являє собою взаємодiю людини з машиною.

• Суспільства, в яких переважає спосiб життя, грунтований на взаємодiї людини з природою.

• Суспільства, в яких активно вiдбувається автономiзацiя особистостi, але водночас цей спосiб життя характеризується бiльшою взаємодiєю людей.

• Суспiльства, які виникають iз розвитком важкої промисловостi (iндустрiальне виробництво) і функцiонують за рахунок масового виробництва товарiв.

• Суспiльства, які характеризуються орiєнтацiєю на розвиток теоретичних знань i iнтелектуальних технологiй.

• Суспільства, що мало пов’язанi з традицiйними формами культури чи релiгiї («вiдiрванi» вiд традицiй), передбачають полiтичний та економiчний плюралiзм, виховують повагу до прав людини.

• Суспільства, які грунтуються на землеробствi й видобувних рiзновидах виробництва (видобуток корисних копалин, заготiвля лiсу й iншої сировини)

• Суспільства, які вирiзняються сталiстю полiтичних режимiв i вiдсутнiстю швидких соцiокультурних змiн

• Суспільства, в яких спосiб виробництва пов’язаний з обробкою даних та аналiзом iнформацiї, iз розвитком сфери управлiння й надання послуг на противагу виробництву товарiв (наприклад, гуманiтарнi послуги — освiта, медицина, соцiальнi служби; професiйнi послуги — дизайн,

  програмування).