• освітні осередки, що створювались у ХVІ-ХV

  ІІ ст. з метою захисту

  православ’я, боротьби проти ополячення та поширення впливу уніатів, учні яких

  вивчали серед іншого й основи філософії

• розуміння філософії у вітчизняній традиції як

  способу життя, що ґрунтується на пошуку істини і житті у відповідності з нею

• класичний період у розвитку української

  філософської думки, в рамках якого відбувається професіоналізація філософії,

  активно залучаються західноєвропейські ідеї епох Відродження, Реформації та

  раннього Просвітництва, переосмислюється античний і середньовічний патристичний

  спадок

• один із жанрів давньослов’янської повчальної

  літератури та одночасно символічний посередник між людиною і Богом

• одна з головних особливостей вітчизняної

  філософської думки, яка розкриває пріоритетне місце людини серед усіх Божих

  творінь

• твори ХV

  І ст., в яких на основі залучення широкого кола

  філософської, релігійної і теологічної літератури як вітчизняного, так і

  іноземного походження здійснювався захист православного християнства та його

  позицій у давньоукраїнській культурі

• культурно-освітній осередок, заснований у 1576

  р. князем Костянтином Острозьким, що включав колегіум, науково-літературний

  гурток і видавництво, діяльність якого була спрямована передусім на підготовку

  до видання повного, філологічно вивіреного тексту Біблії церковнослов’янською

  мовою

• практично-моральна орієнтація української

  християнської філософії, що спрямовує на пошук більш глибокої основи людської

  сутності, ніж розум, з якої народжуються почуття, емоції, переживання,

  моральність

«Аналітична соціальна психологія»

«Аналітична психологія»

Класичний психоаналіз

«Індивідуальна психологія»

• свідомість може функціонувати як емпірична і як чиста

• розглядається не фактична свідомість конкретного індивіда, а трансцендентальна свідомість як сукупність правил функціонування, притаманних будь-якій конкретній свідомості

• свідомість розглядається в контексті пізнання як потоку переживань

• свідомість - елемент людської психіки, над яким протягом життя надбудовується самосвідомість

• свідомість - один із компонентів психіки, затиснутий між несвідомим і надсвідомим

• свідомість - посередник між внутрішнім світом людини та зовнішньою природною і соціальною реальністю

• ідея "нещасної свідомості", якій несвідоме владно диктує свої умови

• Г.Г. Гадамер

• Е. Гуссерль

• А. Шюц

• П. Рікьор

• З. Фрейд

• К.Г. Юнг

• Е. Фромм