натурфiлософський

неоплатонiчний

гуманiстичний

органiцизм

скептицизм

геліоцентризм

діалектика

утопiя

підкреслюється відносність людського пізнання, неможливість формального

обґрунтування знання, залежність пізнання від різних умов

щастя вбачається у

свободi від пристрастей, в душевному спокої, життя визначається

долею

розробляється вчення про

Єдине та ієрархічну будову буття в контексті вчення про еманацію

матеріалістичний напрям

у давньогрецькій i давньоримський філософії, названий від імені його засновника,  який розумів філософію як  розумну діяльність, що дозволяє досягти щасливого i безтурботного життя

• стан душевного спокою і незворушності

• утримання від суджень про зовнішній світ

• ідея наявності причин у всього, що існує у світі

• найменша неподільна частка матеріального світу, що рухається у порожнечі

• розумна основа світу, його порядок і гармонія

• випромінювання усіх форм буття з Єдиного

• проблема, яку важко вирішити внаслідок наявності суперечності у самому предметі або понятті про нього

• першооснова, першопричина, першопринцип