ради,

повз, від, крім, задля

від,

серед, заради, попри, попід

над, для, близько, по, з-над

біля, між, за, при, під

в, до, з-поміж, посеред, край

пройти

мимо школи, жити нарізно з тобою, зустрітись напередодні року, ростуть навколо,

пройти повз школу

розташуватись

близько лісу, жити поруч з нами, сидіти край столу, бігати навколо саду,

посадити коло тину

сидіти поруч, звернутись за допомогою, зробити

за допомогою вимірювань, чудовий край, стояти коло тебе

чудове

коло, навколо стояла тиша, відбувається протягом тижня, заскрипіли із протягом,

пройти мимо

застав коло ставу, граються круг неї, стати навпроти

батька, сидіти навпроти

укупі, до вподоби, безладу, допізна, щодня

нашвидкуруч,

коли-не-коли, безвісти, без жалю, старанно

праворуч, пліч-о-пліч, рік у рік, зверху,

по-нашому

віч-на-віч, у стократ, заочі, абияк, ніколи

по двоє, удвічі, удвох, на щастя, по-друге

Функція прийменника службова (обслуговує повнозначні

слова).

Прийменник є одиницею суто формальної організації

речення.

Для реалізації диференційованих відношень

предметів з іншими фактами дійсності мова виробила релятивний клас слів –

прийменник.

Прийменник без іменника не функціонує.

бо, та, проте, начебто, ніби

але, мов, як, щойно, якщо

бо, тому що, оскільки, якби, дарма

хай,

зате, ледве, коли б, однак

хоч,

але, коли, адже, або

Сполучник

– службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів речення.

Сполучник

– службова повнозначна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних

членів речення та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

Сполучник

– службова частина мови, яка вживається для зв’язку частин складного речення і

виражає смислові зв’язки між ними.

Сполучник

– службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника,

займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

Сполучник

– службова незмінна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів

речення та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

причинові, часові, умовні, мети, допустові,

порівняльні, з’ясувальні, наслідкові, градаційні

причинові, часові, умовні, мети, допустові,

порівняльні, з’ясувальні, наслідкові

причинові, часові, умовні, мети, допустові,

порівняльні, з’ясувальні, наслідкові, розділові

причинові, часові, умовні, мети, допустові,

порівняльні, з’ясувальні, наслідкові, приєднувальні

причинові,

часові, умовні, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові,

пояснювальні

незважаючи на, ради, чи… чи, і, самий

окрім, заради, хоч, хіба що, невже

крім, для, щоб, але, чийсь

усупереч, з-поміж, мовляв, мов, мовити

опріч, задля, або, через те що, щось

Не знаючи броду, не лізь у воду (Нар.

творчість).

Ой, гарно які – щипаю кілька промерзлих кетягів

калини (М. Стельмах).

Авжеж, такий у нас

ведеться звичай (Л. Українка).

Тим часом дідова

каша википіла, присмалилась і, мабуть, зовсім згоріла б, коли б не каменоломи

... (Яків Баш).

у системі інших прийменників

самостійно

у тісному зв’язку з дієсловом

у поєднанні з формою (флексією) повнозначного

слова

залежно від позиції в реченні