? вкажіть, представникам якої зі згадуваних шкіл античної філософії  приписують сентенцію: «хто згоден – того Доля веде, хто не згоден – того вона тягне (волочить)». - Це :

? вкажіть, представники якої зі згаданих нижче шкіл античної філософії  ввели термін "атараксія", зосередивши свою філософію не на запереченні пізнання як такого, а на виявленні його відносності, та навіть виклали низку специфічних аргументів (т.зв. "тропів"), щоб проілюструвати цю відносність (на кшталт, що істина завжди відносна, і що немає жодних єдиних і універсальних критеріїв істинності). – Це були :

? відома сентенція, що приписується Протагору, про те, що «Як ми відчуваємо, так воно і є насправді. Все є таким, яким воно здається нам...», – висловлює сенс  якої ідейної течії у філософії :

? хто зі згаданих античних мислителів стояв на позиціях раціоналізму, стверджуючи, що доброчесність походить від знання (від освіченості), а зло - від невігластва;  він же був критиком сучасної йому демократії та обстоював тезу "Найгірше - це більшість!", маючи на увазі неосвіченість народних мас, які керуються хибними думками, домислами, стереотипами, шаблонним мисленням.  Це був:

? хто зі згаданих мислителів першим запропонував розглядати  буття речей  як єдність матерії і форми,  злиття субстрату та ейдосу.  Матерія виступає в його метафізиці як "можливість"  і як свого роду субстрат сущого.  Наприклад: мармур можна розглядати як можливість статуї, він же є матеріальним началом, субстратом, а висічена з нього статуя - це вже єдність матерії (субстрату) і форми (ейдосу). Таку метафізику розвивав :

? як у філософії, ще з часів античності, іменується якась постійна сутність, те що лежить в основі певної речі; сенс цієї речі, "те, що вона є сама по собі", на відміну від усіх інших речей, і на відміну від мінливих (під впливом тих чи інших обставин) станів речі :

? хто з античних мислителів вводить у філософський обіг категорії "можливість" і "дійсність", "потенція" і "акт", "субстанція" і "акциденції", "матерія" і "форма", а також пояснює метафізику розвитку світу через наявність послідовності взаємно детермінованих причин та наслідків :

? як у філософії Аристотеля іменується  випадкова, несуттєва, непостійна властивість речі, що протиставляється її сутності :

? як в античній філософії у низки мислителів іменується  певна внутрішня сила, що потенційно містить у собі мету й остаточний результат :

? аналіз Аристотелем категорій "матерія" і "форма", зокрема - його висновок, що форма істоти визначає не лише її зовнішній вигляд, а ще й те, що вона здатна робити та  як себе може поводити, - належить до :