Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати:

Сукупна корисність блага зростає все меншими приростами, коли гранична корисність:

Задача. Одне відвідування басейну обходиться Олегу в 40 грн., а боулінг-клубу – в 50 грн. Якщо гранична корисність відвідування басейну для Олега становить 800 ют., а боулінг-клубу – 1000 ют., то Олег:

Яке твердження правильне? Рівновага споживача з точки зору теорії граничної корисності означає:

Сукупна корисність зростає тільки у разі, якщо гранична корисність:

Яке твердження неправильне? Стан споживчої рівноваги:

Задача. Ціна товару А складає 3 г. о., а ціна товару В – 1,5 г. о. Споживач бажає максимізувати задоволення від придбання товарів А та В. Якщо при цьому він оцінює граничну корисність товару В у 60 ютилів, то гранична корисність товару А становитиме:

Закон спадної граничної корисності означає, що:

Гранична корисність блага визначається:

Задача. Гранична корисність від споживання 1-ої, 2-ої, 3-ої, 4-ої та 5-ої одиниці продукту становить відповідно 15 ют., 12 ют., 10 ют., 8 ют. та 4 ют. Виходячи з даних сукупна корисність при споживанні 3 одиниць продукту становить: