Повністю інтегрувати визначені політику, програми й технічні правила в кожен вид

підприємницької діяльності як найважливіші елементи управління, що забезпечують

реалізацію всіх функцій такої діяльності.

Безперервно поліпшувати політику, програми й екологічні характеристики з

урахуванням технічних досягнень, наукового розуміння, потреб споживачів і сподівань

суспільства, спираючись при цьому на правові норми; а також застосовувати одні й ті

самі екологічні критерії в міжнародному масштабі.

4Безперервно поліпшувати політику, програми й екологічні характеристики з

урахуванням технічних досягнень, наукового розуміння, потреб споживачів і сподівань

суспільства, спираючись при цьому на правові норми; а також застосовувати одні й ті

самі екологічні критерії в міжнародному масштабі.

Безперервно поліпшувати політику, програми й екологічні характеристики з

урахуванням технічних досягнень, наукового розуміння, потреб споживачів і сподівань

суспільства, спираючись при цьому на правові норми; а також застосовувати одні й ті

самі екологічні критерії в міжнародному масштабі.

Визнавати екологічне управління одним із найвищих корпоративних пріоритетів і

вирішальним чинником сталого розвитку; визначати політику, програми й технічні

правила для здійснення корпоративної діяльності, Грунтуючись на об’єктивному розгляді

екологічних проблем.

• подолання екологічної несвідомості, інерції споживацького ставлення до

природи, психології «господаря природи»;

• формування ланок екологічного активу, у середовищі якого з часом могли б

з’явитися необхідні організатори екологічних справ (екоме- неджери громад);

проведення систематичного екологічного тренінгу на базі місцевих

навчальних закладів;

• регулярні тематичні обговорення місцевих екологічних проблем, поновлення

зворотних і позитивних (на вищому рівні) зв’язків між місцевим населенням

(організація екологічних гуртків, клубів, центрів екологічної зайнятості молоді

тощо).

затвердження цільових місцевих екологічних програм,

• затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, у тому числі на

природоохоронні заходи;

• встановлення місцевих податків і зборів, у тому числі екологічних, та

розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

• утворення позабюджетних цільових, у тому числі екологічних, коштів;

затвердження положень про ці кошти;

• прийняття рішень щодо надання місцевих позик, у тому числі екологічних;

• прийняття рішень щодо надання пільг відповідно до чинного законодавства,

у тому числі екологічного, щодо місцевих податків і зборів;

• затвердження відповідно до законодавства ставок

екологічних аспектів;

• подання до районних, обласних рад необхідних показників, у тому числі

екологічних, та внесення пропозицій до програм збалансованого розвитку

відповідних районів і областей, а також до планів підприємств, установ та

організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з

питань, пов’язаних із збалансованим розвитком території, задоволенням потреб

населення;

• підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм

охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм

охорони навколишнього середовища;

• здійснення контролю за додержанням земельного й природоохоронного

законодавства, за використанням і охороною земель, природних ресурсів

загальнодержавного й місцевого значення, відновленням лісів;

• реєстрація суб’єктів права власності на землю; реєстрація права ко-

ристування землею і договорів оренди землі; видача документів, що посвідчують

право власності і право користування землею;

• організація і ведення земельно-кадастрової документації;

• погодження питань про надання дозволу наспеціальне використання

природних ресурсів загальнодержавного значення;

• вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законодавством;

• здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних

катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій;

інформування про них населення; залучення в установленому законодавством

порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;

- використовувати надра відповідно до цілей, для яких

їх було надано;

- забезпечувати повноту геологічного вивчення,

раціональне,комплексне використання та охорону надр;

- виконувати інші вимоги щодо користування надрами,

встановлені законодавством України.

- використовувати надра відповідно до цілей, для яких

їх булонадано;

- забезпечувати повноту геологічного вивчення,

раціональне,комплексне використання та охорону надр;

-забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього

природногосередовища;

- приводити земельні ділянки, порушені при користуванні

надрами,в стан, придатний для подальшого їх використання усуспільному

виробництві;

- виконувати інші вимоги щодо користування надрами,

встановленізаконодавством України.

Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з

природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їхнього

різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування

їхньої територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення

можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б

забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного

світу та їх популяцій.

Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з

природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їхнього

різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування

їхньої територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення

можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б

забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного

світу та їх популяцій, та досягнення гармонізаційного співіснування суспільства

і природи в її територіальному і біотичному різноманітті.

Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з

природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їхнього

різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування

їхньої територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення

можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин та їх

популяцій.

  -

аварію на ЧАЕС та вплив інших АЕС

-

скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод населених пунктів,

промислових і сільськогосподарських підприємств; - змив з поверхні ґрунту побутового

бруду, нафтопродуктів, добрив, засобів захисту рослин та інших речовин; -

аварію на ЧАЕС та вплив інших АЕС; - атмосферні опади, в яких містяться розчинені

забруднення від викидів в атмосферу; - засмічення в наслідок допущеної господарської

недбайливості і відсутності контролю з боку місцевих адміністративних органів;

- ерозія грунтів на водозабірній площі; -водний транспорт та споруди на  берегах

 - скид неочищених та недостатньо очищених стічних

вод населених пунктів, промислових і сільськогосподарських підприємств;    ерозія

грунтів на водозабірній площі; -водний транспорт та споруди на  берегах

характеризує

ступінь відповідності системи управління окремого корпоративного підприємства

корпоративним цінностям

характеризує

ступінь відповідності як системи управління окремого корпоративного

підприємства корпоративним цінностям, культурі, стилю управління, так і системи

життєдіяльності всієї корпорації цінностям, вимогам і культурі навколишнього

середовища (господарського, ринкового, національного, міжнародного).  

характеризує

ступінь відповідності як системи управління окремого корпоративного

підприємства корпоративним цінностям, культурі, стилю управління, так і системи

життєдіяльності всієї корпорації  

сільські, селищні міські ради

Верховна рада

районні ради 

Кабінет міністрів

Органи місцевого самоврядування

районні ради 

• автоматизація

ведення природних кадастрів на базі сучасних інформаційно- комунікаційних

технологій;

• створення і

використання комплексної системи державних природних кадастрів у напрямі

гармонізації співіснування суспільства і природи, збалансованого розвитку.

• розвиток

структури природних кадастрів на основі нового екологічного законодавства;

• перетворення

системи природних кадастрів на інформаційну основу функціонування систем

екологічного управління та регулювання суспільних відносин у ринкових умовах;

• автоматизація

ведення природних кадастрів на базі сучасних інформаційно- комунікаційних

технологій;

• створення і

використання комплексної системи державних природних кадастрів у напрямі

гармонізації співіснування суспільства і природи, збалансованого розвитку.

• створення і

використання комплексної системи державних природних кадастрів у напрямі

гармонізації співіснування суспільства і природи, збалансованого розвитку.