Мова – наша зброя, якщо

ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Мова – втілення

думки.

Іванчук виходив на кожну

партію максимально зібраним. Грав він легко, розкуто.

Страшних руйнувань

зазнав Чернігів під

час війни. У місті майже

не залишилося цілих будинків.

Лев – один із наймогутніших хижаків Африки. Цар звірів завжди поводиться

впевнено у своїх силах.

Жовтень – другий місяць осені. Назва його пов’язана з кольором, що

переважає в цей час у природі.

Над темним безмежжям лісів сходив весняний ранок. У повітрі чути було

пахощі листя, що за кілька днів розпустилося з набубнявілих бруньок, і молодої,

покропленої росою трави.

Василь Стус – людина рідкісної моральної обдарованости, голос сумління у

світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності. Він зберіг свій

стиль до кінця.

Синтаксис публіцистичного стилю мови теж має свої особливості, повʼязані

з активним уживанням емоційно й експресивно забарвлених конструкцій; окличних та

питальних речень, речень зі звертаннями, риторичних питань, повторів та ін.

Прагнення до експресії обумовлює використання конструкцій з розмовним

забарвленням: речень з частками, вигуками, речень фразеологічного характеру,

інверсій, безсполучникових речень, еліптичних конструкцій, паралелізму. Прийоми

контамінації, зіткнення смислів, оновлення стійких словосполучень, звичних

мовних формул мають жанрово-композиційну обумовленість, і роблять мову виразною,

активно впливаючи цим самим на читача. Усе це повʼязано із загальною

експресивною спрямованістю стилю.

Видання як результат співпраці автора, редактора, видавця презентує

цілісний організм аксіологічно запрограмований. Природа публіцистики

визначається дискурсивним характером, що, на нашу думку, зумовлює її

взаємопроникність, наслідування, інтертекстуальність, стимулювання до пошуку.

Часто публіцистика автора, представлена раніше в газетах та журналах, блогах,

переходить в інший вимір існування: системно книжковий, проєктний.

Цільова аудиторія видань публіцистики непередбачувана: через тематику та

універсальність текстів, гнучкість авторської манери, суспільних поштовхів і

викликів. Потенційні читачі публіцистичних текстів як особлива читацька

категорія може стати окремою темою для вивчення. Наголосимо, що від читача

залежить чи буде видання дискурсивним, чи матиме резонанс, цитованість, тощо,

але важливим є його видавнича інтерпретація, якість якої допоможе в ринковому

позиціюванню книги.