Надвечір ми поверталися

додому, густішав присмерк, та щомить світліла дорога

Нам, дорослим, не знести такої краси, наші очі смутніють і сутеніють

 Сходи засипало снігом, накидало його й нагорі, де мешкала Діна

Порожня стеля моєї кімнати і портрети моїх учителів, провогчених паровим

теплом блискучого серця

Не тужить дівчина, не плаче сестра, і рук не

ламає матуся стара

Він був не єдиним, хто

покинув рідний край, –  чужина прийняла

його, але він не прийняв її

Дзеркало святково сяяло

назустріч, як тільки вона схоплювалася з ліжка, але мала не поспішала дивитися

на нього: дівчинка навіть косу навчилася заплітати навпомацки

Він був у кришталевій палаті на дні моря, котрого я ще не знав, хоч воно

належало до мого царства, і мій смуток був моїм підданим

Грядуть земні жнива, і так на світі тихо, що зовсім хоч не дихай

Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов

Епізодична пам’ять не

потребує зужитих речей, з яких вона давно виросла, які чомусь уперто

зберігалися в шафі: можливо, речі – теж спогади?

І я тривожно помічаю, як в барвах заходу мені синіють відтінки прощання,

холоднуваті і ясні

У хмарах росте і темніє фортеця, вітер спиняє невпинний свій крок

Я

бачу, як перед школою Петро замахав картузиком: наближався прекрасний ранок

Коли ти книгою бредеш і

лампа осяває житло, – душа твоя, здається, теж налита світлом

Бджілка вмостилася на яблукові, але набила таку оскому, що знетямилася

від неї

Упевнитися,

вибравшись назовні, що я іще існую во плоті, а не лише в своєму слові

Опівночі поділиться думками із нами мудра квітка ломикамінь: секрети

воскресіння прості: вони в терпінні, пристрасті і рості

Батько починав сердитися, і

дівчинка, щоб запобігти сварці, кидалася чистити рибу

Господар міста – лев, що спить під арсеналом, підводиться поволі і йде в

пустиню площ

Ми ж

Україну відкриваємо в Україні, а це нікому не загрожує ні втратою територій ні

духовних цінностей

Ефективне не те, що заперечує чуже а, що утверджує

своє.

Блюзнірство говорити про те, що духовне життя залежить

від економіки і добробуту коли перед очима долі замучених, переслідуваних,

репресованих українських письменників

Буквально на очах відбувається варваризація

суспільства, що особливо небезпечно для націй, які не пройшли ще своїх

престижних стадій, і які в рецепціях світу ще не мають духовної аури і раптом

одержали доступ до світової культури в її плебейській транскрипції.

Чомусь

в історичне безсмертя увійшли саме вони, а не ті, що процвітали за всіх

режимів.

Скрізь

по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі

соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на

річку; там далі набігли на річку високі коноплі і залили берег своїм гострим

важким духом

Радіймо всі: бо весна прийшла.

А там, де мене чекають, рипає хвіртка тоскно, і небо

вовняним шарфом кутає шию од вітру

Якось часопис “Журналіст” вмістив цікаве повідомлення:

для того щоб оголошення, реклама, анонс виконали своє призначення, треба, щоб

вони публікувалися не менше семи разів: за першим разом їх просто не помічають,

за сьомим – активно реагують на них

Чекаю

дня, коли собі скажу: що ця строка, нарешті, досконала

..., проте більше я з ним не

зустрічався.

. ... , зупиняючись на деталях

..., хоч я очікував почути більше

... і замовк, про щось міркуючи. 

..., а вирушав до лісу з фотоапаратом

..., і ліс перестав бачити

в мені ворога

..., хоч до лісу навідувався часто

…,

 давши тверде слово

Серед ночі море плаче й темрява тремтить

На столі догорів каганець і

зімкнулася хвилею темінь

Сьогодні пашать нагріті сонцем комиші і жайвори купаються в блакиті

Від ставу дівчатко біжить по межі і стоїть на порозі усміхнена мати

Так по зимі приходять весни і по грозі сіяє синь

Радіють маки в раннім житі і дим колує де-не-де

За цих умов не тільки вибагливим виборцям а й слухняному населенню треба

все ж пояснювати необхідність витрат на безпеку та зовнішньополітичну

діяльність

Ударив грім і зразу

шкереберть пішло життя