інститути конституційного права;

гіпотезу конституційно-правової норми;

зовнішню форму вираження (об'єктивації) конституційно-правових норм;

внутрішню структуру конституційно-правової норми.

упорядкована сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених визначених чи санкціонованих конституційно-правовою нормою причин або наслідків діяльності чи поведінки суб'єктів конституційно-правових відносин, або ж інших об'єктивних природних явищ, що виявляються у виникненні, зміні та припиненні конституційно-правових відносин;

сукупність методів і прийомів;

сукупність джерел конституційного права.

сукупність конституційно-правових норм;

21 рік

16-ти років;

18-ти років;

норми конституційного права;

керівні засади, встановлені локальними нормами, що відображають об'єктивно існуючі закономірності розвитку суспільства, визначають характер, риси громадянства;

керівні засади, встановлені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, що відображають об'єктивно існуючі закономірності розвитку суспільства, визначають характер, істотні риси громадянства, основу взаємозв'язків елементів його змісту, встановлюють і регулюють поведінку учасників правовідносин з приводу набуття, припинення, збереження, зміни й охорони правового зв'язку громадянства України.