Crowdly
Додати до Chrome
Риторика (для студентів інженерно-технічних спеціальностей) [04970]
Шукаєте відповіді та рішення тестів для Риторика (для студентів інженерно-технічних спеціальностей) [04970]? Перегляньте нашу велику колекцію перевірених відповідей для Риторика (для студентів інженерно-технічних спеціальностей) [04970] в vns.lpnu.ua.
Отримайте миттєвий доступ до точних відповідей та детальних пояснень для питань вашого курсу. Наша платформа, створена спільнотою, допомагає студентам досягати успіху!
Установіть відповідність між способом упорядкування думок промови і його придатністю
Установіть відповідність між назвою структурної частини промови та її цільовим призначенням
Установіть відповідність між формами, способами, методами промови та її структурними частинами, у яких вони використовуються
Установіть відповідність між назвою композиційної частини промови та її метою
Установіть відповідність між назвою композиційної частини промови та її заданням
Установіть відповідність між формою вступу і її призначенням
Слова І. Франка : “ того сильного національного почуття в період перед 1648 роком . Одні, як Гізель, застосовували поряд з польською тільки церковну мову, інші пишуть лише по-польськи, ще інші, як Галятовський, застосовують поряд з польською тільки південноруську літературну мову, інші ж, як козацькі літописці, пишуть винятково цією останньою, або ж, як Єрлич, тільки по-польськи, або, як автор Густинської хроніки, лише по-церковному . Ця строкатість, на велику шкоду для правильного розвитку літературної мови Руси, триває до кінця ст., коли одна частина українських письменників схиляється до витвореної тим часом російської мови, а друга рішуче переходить на бік чистої народної української мови
стосуються:
Слова « Вихід на суспільний кін руської мови, збагаченої народними елементами вплив церковнослов’янської мови (1390–1550 рр.), зумовлений болгароцентричними реформами патріярха Тирновського Євтимія (1370–1393 рр.)»
У статті «Двоязичність і дволичність (1905 р.) І. Франко говорить про:
Хто з античних ораторів вважав, що «будь-яка промова повинна бути складена, наче жива істота – у неї повинно бути тіло з головою і ногами, причому тулуб і кінцівки повинні підходити один одному і відповідати цілому»: