форма права;

правовий звичай;

система права;

форма законодавства;

система законодавства;

зобов’язальна;

внутрішня;

законна;

відсильна;

диспозитивна;

об'єктивоване (виражене зовні) рішення органу держави в конкретній справі, якому надається формальна обов'язковість при вирішенні наступних аналогічних справ;

спосіб внутрішньої організації, а також зовнішнього прояву правових норм, який засвідчує їх державну загальнообов'язковість;

основна форма права соціально-демократичної орієнтації;

діяльність компетентних державних органів, уповноважених державою громадських об'єднань, трудових колективів або (у передбачених законом випадках) всього народу чи його територіальних спільностей із встановлення, зміни чи скасування юридичних норм;

діяльність правлячої верхівки в соціально-неоднорідному суспільстві;

племінно-бюрократичний;

феодальний;

рабовласницький;

соціальної демократії;

соціально-демократичної орієнтації;

міжгалузеві;

галузеві;

нормативні;

інституційні;

спеціально-правові;

міжгалузеві;

конкретно-історичні;

галузеві;

типологічні;

тофтологічні;

велика кількість законів;

протилежність у законах;

суспільний характер права;

роздробленість права;

велика кількість джерел права;

право;

принципи права;

функції права;

соціальне-демократичне право;

соціальна норма;

конкретно-історичні принципи права;

перехідний тип права;

історичний тип права;

правова система;

історичний тип держави;

система формально-обов'язкових норм загального характеру, які склалися історично;

юридичні засади, ідеали, які зумовлюються певним рівнем розвитку людської цивілізації, втілюють найкращі, прогресивні здобутки всесвітньої правової історії і широко визнані в міжнародних нормативних документах;

засади, які відображають специфіку права певної держави у реальних соціальних умовах;

система формально-обов'язкових норм загального характеру, які встановлені або санкціоновані соціально-демократичною державою;

керівні засади (ідеї), які зумовлюються об'єктивними закономірностями існування й розвитку людини та суспільства і визначають зміст і спрямованість правового регулювання;