протягом ХХ ст.

в період класицизму ( кін. XVIII - початок XIX ст.)

в часи готики і ренесансу ( XIV - поч. XVII  ст.)

в часи бароко (XVII - XVIII ст.)

в період історизму в архітектурі ( кін. ХІХ ст.)

це споруди, призначені для проведення аукціонів і

біржевих операцій, їх почали будувати з середини ХІХ ст.

це багатоквартирні будинки-комуни, якими

забудову

це промислові споруди, фабрики, які масово будувал

и

у ХІХ – поч. ХХ ст.

це однородинні будинки з крамницями, поширені в

українських містах в першій третині ХІХ ст.

це багатоквартирні і багатоповерхові будинки, що поквартирно винаймалися за

певну оплату. Ними масово забудову

тринавний, триабсидний  восьмистовпний хрестовокупольний храм

у

давньорусько-візантійських формах

хрестовий в плані, п’ятикупольний храм

у формах

українського бароко

видовжена

в плані

центричний, хрестовий в плані однокупольний храм

у

формах європейського бароко

трикупольний тридільний однонавний храм

у формах

однонавний однодільний і квадратний

всі храм

и цього

 у вигляді правильного кола, і у вигляді

багатокутника з парним числом с

видовжений базиліка

льний, з вищою центральною і

нижчими бічними навами; і однонавний, тридільний

у вигляді рівнораменного хреста, і тринавний

шести-, або восьми-стовпний

це завершення споруд трикутним фронтон

ом, поширений

в наддніпрянській Україні

це завершення споруд пояс

ом зубців прямокутної форми,

з бійницями; поширений на півдні України

це завершення споруд двоярусною мармуровою

 це завершення споруд у вигляді багатофігурного

скульптурного

триповерхові муровані садиби серед парку,

облицьовані мармуром, з

садибного типу, дерев’яні, двоповерхові, з балконом і входом з тор

цевого

фасаду

садибного типу, муровані, вкриті білим тиньком,

одноповерхові з двосхилим високим дахом, з планом «хата на дві половини»

атріумного типу, одноповерхові, з закритим

внутрішнім подвір’ям, з сирцевої цегли, з односхилим дахом

щільно зблоковані вздовж вулиці, фахверкової

конструкції, триповерхові, з високими

Василь Кричевський

Євген Червінський

Владислав Городецький

Іван Левинський

Дмитро Дяченко

баня значно ширша і виступає за межі своєї основи

баня є вужчою від основи і композиційно завершує її

об’єм

баня по ширині рівна з основою і не виступає за її

межі

 для української сакральної архітектури традиційними

є не

не існує якоїсь сталої залежності, в кожній церкві

це співвідношення є іншим

невисока дерев’яна огорожа, доповнена посадженими

деревами, найчастіше липами

високий кам’яний мур

межі територ

ії лише обсаджують деревами – вербами

або осиками

стрижений живопліт з грабу або самшиту

замість огорожі – широка  клумба з квітами

всі ікони на цій осі тематично пов’язані з особою

Ісуса Христа

їх нічого тематично не об’єднує

всі ікони на центральній вертикальній осі

іконостасу мають позолочений фон

на всіх іконах на центральній осі іконостасу

зображено Апостолів

на всіх цих іконах зображено орнаментальний мотив

«світового дерева»