За прибутковістю глобальна кіберзлочинність поступається лише торгівлі наркотиками

Основна мета фішингу — викрадення особистих даних та облікових даних фінансових рахунків

На фінансові установи (банки, кредитні спілки) зазвичай спрямовано 60-80% фішинг-атак

Фішингові атаки можуть становити загрозу національним інтересам та міжнародній безпеці

Звичайні листи

Рекламні повідомлення та банери

Соціальні мережі

SMS повідомлення та дзвінки

ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем)

ст. 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом)

ст. 190 (Шахрайство)

ст. 362 (Несанкціоновані дії з інформацією, вчинені особою, яка має право доступу до неї)

Програми-лякалки (scareware) не шифрують дані, а грають на страху користувача, змушуючи його завантажити ПЗ

Вони можуть не лише шифрувати файли, а й повністю блокувати доступ до системи.

Crypto software шифрує файли та вимагає викуп в обмін на ключ для розшифрування

Для оплати викупу зловмисники зазвичай вимагають криптовалюту

Складність ідентифікації зловмисника через використання VPN та анонімайзерів

Проблема збереження цифрових доказів у процесуально допустимому вигляді

Небажання комерційних компаній співпрацювати з правоохоронними органами

Юрисдикційні питання через транскордонний характер злочинів

Конкурентна боротьба для руйнування репутації компанії

Наукові дослідження поведінки мереж

Тестування власних систем на міцність

Переказав кошти на інший банківський рахунок

Здійснив оплату за інтернет-замовлення

Зняв готівку в банкоматі