форма мислення, яка полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення

форма судження, в якій з одного, двох або бідьше суджень виводиться нове судження, логічно пов'язане з вихідним судженнями

форма мислення, в якій стверджується або заперечується щось відносно і явищ, їх властивостей, зв'язків і відношень і яка має здатність виражати істину або хибу

форма мислення, в якій синтезовано найбільш суттєві, загальні, відмінні властивості речей (предметів)