Мова окремих соціальних колективів.

Мова, що є засобом усного й писемного спілкування нації.

Закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства.

Мова, вживання якої обмежене територією чи соціальною групою людей.