Цей вислів можна вважати суперечливим, адже він про щастя, розумність та розвиток. "Розум повинен вийти з цього щасливого стану" (інакше він втратить свою субстанційну гідність, залишаючись недорозвиненим, сплячим). Утім, виходячи звідти і втрачаючи первісну гармонію зі світом і самим собою, розум спочатку стає одержимим "божевільною зарозумілістю", яка "проголошує загальний порядок речей спотворенням закону серця та його щастя", - філософ німецької класичної філософії, - Хто є автором цих слів