Аномальна активність норадреналіну в блакитній плямі запускає безпосередній вегетативний напад панічної атаки; структури лімбічної системи відповідають за формування тривоги очікування наступних нападів; а діяльність префронтальної кори лежить в основі розвитку агорафобічного уникнення.

Префронтальна кора через катастрофічну інтерпретацію стимулу запускає первинний панічний напад; лімбічна система активує гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь із викидом кортизолу; а блакитна пляма блокує роботу парасимпатичної нервової системи, підтримуючи агорафобію.

Дисфункція префронтальної та передньої поясної кори викликає втрату гнучкості у реакції на тілесний тригер; блакитна пляма формує стійкий умовний рефлекс страху простору (агорафобію); а лімбічна система відповідає за моторну реакцію втечі або завмирання (система FFFS).

Гіперактивність лімбічної системи (зокрема мигдалеподібного тіла) генерує первинний панічний напад; блакитна пляма відповідає за хронічну гіперчутливість до тілесних стимулів між нападами; а гіпофункція префронтальної кори унеможливлює когнітивну переоцінку симптомів.