На думку Сімони де Бовуар, "домашня праця не забезпечує жінці незалежності. Вона не приносить безпосередньої користі суспільству, не впливає на майбуття, їй бракує будь-яких очевидних результатів. Праця наповнюється змістом і стає гідною поваги в тому разі, коли її здійснюють для людей, котрі піднеслися до продуктивної або іншої діяльності в суспільстві. Інакше кажучи, домашнє господарство не тільки не сприяє вивільненню жінки, але, навпаки, ставить її в залежність від чоловіка та дітей. Її існування набуває сенсу лише завдяки їм, вона ж відіграє в їхньому житті другорядну роль. Той факт, що закон не ставить їй більше за обов'язок «послух», нічого не змінює в її становищі, в основі якого лежить не воля чоловіка, а сама структура шлюбу. Жінка не в змозі п р и с в я т и т и себе праці, котра дає конкретні результати, і в зв'язку з цим вона не може виявити себе як повноцінна особистість."