Богослови завжди називали совість «божим голосом», який вічно служить людям мірилом їх вчинків. Все, що робиться проти цього голосу совісті, є найважчий гріх, який повинен бути покутуваний. Але ж саме духовенство з метою наживи організувало торгівлю грамотами «з відпущенням гріхів» не лише минулих, але і майбутніх. Як називалась така грамота?