розвинене почуття стилю і мови,

здатність користуватися усним і письмовим мовленням, оперувати словами (як

усно, так і письмово), здатність чітко висловлювати, інтерпретувати власні

думки, аналізувати факти і ситуації, а також вміти концентрувати і

розподіляти увагу під час спілкування.

здатність ефективно розбиратися в

емоційній сфері людського життя: розуміти емоції і емоційне підгрунтя

відносин, досягати, генерувати і використовувати власні емоції для сприяння

вирішення завдань, котрі пов'язані з відносинами та мотивацією, керувати

емоціями з метою розвитку стресостійкості і сприянню власному емоційному і

інтелектуальному зростанню.

вибір і організація мовних засобів для

досягнення нормативності, етичності і хороших комунікативних властивостей

мовлення в кожній конкретної ситуації спілкування, вміння слухати і розуміти

співрозмовника, поважати його точку зору. При цьому не менш важливо

концентрувати увагу і на зовнішніх (звукових) ознаках: фонації (мовленнєве

дихання), голосі (правильні навички голосоутворення), дикції (ступінь

виразності вимови).