Об’єктивність, зрозумілість, точність, логічність, аргументованість, використання термінів, широке використання складних речень, зокрема складнопідрядних з чітким логічним зв’язком між компонентами, «сухість» викладу.

Закличність, схвильованість, певний пафос, оцінність інформації, широке використання суспільно-політичної лексики, чітка авторська позиція, індивідуальність викладу.

Довільність, емоційність, широке використання загальновживаних слів, уживання слів із суфіксами пестливості, згрубілості, простих, часто неповних речень, звертань тощо, індивідуальні риси усного мовлення.

Точність формулювань, тексти не припускають двозначності сприймання змісту, відсутність емоційності, образності, індивідуальних авторських рис, дотримання прямого порядку слів у реченні, використання усталених конструкцій (кліше).