розвинене почуття стилю і мови, здатність користуватися усним і письмовим мовленням, оперувати словами (як усно, так і письмово), здатність чітко висловлювати, інтерпретувати власні думки, аналізувати факти і ситуації, а також вміти концентрувати і розподіляти увагу під час спілкування.

здатність ефективно розбиратися в емоційній сфері людського життя: розуміти емоції і емоційне підгрунтя відносин, досягати, генерувати і використовувати власні емоції для сприяння вирішення завдань, котрі пов'язані з відносинами та мотивацією, керувати емоціями з метою розвитку стресостійкості і сприянню власному емоційному і інтелектуальному зростанню.

вибір і організація мовних засобів для досягнення нормативності, етичності і хороших комунікативних властивостей мовлення в кожній конкретної ситуації спілкування, вміння слухати і розуміти співрозмовника, поважати його точку зору. При цьому не менш важливо концентрувати увагу і на зовнішніх (звукових) ознаках: фонації (мовленнєве дихання), голосі (правильні навички голосоутворення), дикції (ступінь виразності вимови).