уміння сприяти безконфліктному зв’язку, злагоді, солідарності, згуртованості окремих соціальних груп чи суспільства в цілому;

віри в бога, поважного ставлення до певних суспільних норм поведінки як до продукту Божого промислу, а не суспільного розвитку;

толерантності, терпимості до чужих думок і вірувань;

тих, із яких складається соціальна значущість людини, тобто які необхідні для блага суспільства і його прогресу.