«Що ж спонукало тебе йти на постриження? допитувався

Досифей Засумнівався у правдах віри або, може, душа забажала

приблизитися до Господа?»

Сковорода скупо усміхнувся, мовив «Затям, отамане, що ця

зброя ніколи не ламається, якщо вона добре гартована і вигострена.

Шабля випадає з рук переможеного, але ніхто не в силі стяти всіх

переможених голів».

Прокинувшись урешті від сновидінь, стане Дмитрик на коліна

й прошепоче вранішню молитву, якої навчив його неньо «Добрий

день тобі, сонечко ясне, освіти мене перед усім миром добротою,

красою, любощами й милосердям!»

«Ну, йди промовив тихо султан і додав, як щось непотрібне,

другорядне А служи мені правдою».

«Думки твої густі й поживні, як мед, філософе промовив

кошовий Та я ще не бачу такої громади, яка сама б дійшла до свого

вдосконалення».