Степанові треба було йти (В. Підмогильний).

Я на

гору круту, крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).

Свист

вітру й морського гулу часом перетинала сирена (Ю. Яновський).

Світ стає не сутнісним, а примарним, інформаційним (Ю.

Іллєнко).

Чого моя

мила смутна? (Нар. тв.).