У цьому висловлюванні одного із філософів Нового часу знайшла відображення позиція пантеїзму (на відміну від теїзму, деїзму та атеїзму) у вирішенні проблеми співвідношення Бога і світу: "Тільки Бог, тобто природа у безкінечному розмаїтті, заслуговує імені субстанції, а всі одиничні явища позбавлені самобутності, залежні від світового цілого і тому несубстанційні".