При «пошуку уваги» стратегія полягає в тому, щоб не надавати цій поведінці особливої уваги, не реагувати на провокації та визначати можливості підтримки плідної участі; а при «неготовності співпрацювати» необхідно визнати автономію клієнта та обґрунтовану критику, перемістити фокус уваги на цілі клієнта і можливості вибору та уникати негативного зворотного зв'язку.

При «пошуку уваги» терапевт переходить на гумористичний міжособистісний стиль, віддзеркалюючи жарти клієнта; а при «неготовності співпрацювати» — нагадує про межі відповідальності в психотерапевтичному контракті та пропонує тимчасову перерву в терапії.

При «пошуку уваги» терапевт має прямо конфронтувати клієнта і розібрати його захисну поведінку через схему АВС; а при «неготовності співпрацювати» — повністю проігнорувати критику, щоб не давати їй позитивного оперантного підкріплення.

В обох випадках терапевт має зупинити роботу за порядком денним і застосувати техніку аналізу переносу за Мірандою та Андерсеном (попросити клієнта описати значущих інших із дитинства і пов'язати їх із поточною реакцією на терапевта).