На хресті слова розіп’ятий

Цвяхами літер,

Один - ,

Яким же криком ще маю кричати

Крізь історії чорний вітер,

Страшної епохи син?

Яких ще віршів вирізувать

З кривавого мяса днів?

Які породити слова?

Світ встав увесь із заліза

В гострих лезах вогнів:

Від електрики смерклися очі,

Від заводів гудить голова,

Безголоса душа лише хрипко регоче

Та божевільно співа,

Над хвилями юрб, над поверхами натовпів п’яних,

Зі скель хмародряпів дивлюся в бездонну ніч.

Раною рота кричу в тумани, в тумани,

Просвердлюю морок вогненними свердлами віч,

А пустеля людська лиш луною порожньою гука,

Серце світу розмірено гупає в машин;

І жадного згука. Один.